Search academic texts

Information × Registration Number 0824U001085, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 28-02-2024 popup.evolution o Title The method of formation of self-control ability of future teachers of music and choreography in the process of performance Author Xingyanу Huo, popup.head Mariia M. Tkach popup.opponent Tetiana V. Doroshenko popup.opponent Viktor M. Labunets popup.review Vasyl I. Fedoryshyn popup.review Liudmyla P. Stepanova Description У дисертації досліджено актуальну проблему формування здатності до самоконтролю майбутніх учителів музики і хореографії у процесі виконавської діяльності. Самоконтроль розглядається як здатність людини до усвідомленої регуляції власної поведінки і діяльності з метою забезпечення відповідності їх результатів поставленим цілям, пред’явленим вимогам, нормам, правилам. Мета самоконтролю полягає в запобіганні помилкових дій чи операцій та їх виправленні. Важливу роль у процесах самоконтролю особистості відіграє її самооцінка. Здатність до самоконтролю розглядається нами з позиції аксіологічного, компетентнісного, рефлексивного та творчо-діяльнісного підходу. В основі аксіологічного підходу цінність постає вибірковим принципом, орієнтує простежити поняття самоконтролю з ракурсу наповнення різними смислами виконавської діяльності, надає можливість зрозуміти і віднайти взаємозв’язок із ідеалами і нормами як окремої особистості, так і культурного пласту людей, оскільки науковий погляд звернений до уявлень про цінності, їх природу, одиничність і множинність конкретних модифікацій, закономірності їх прояву у різних конкретних формах (ціннісні орієнтації, культура, спрямованість інтересів та ін.). Компетентнісний підхід до розгляду поняття самоконтролю у виконавській діяльності впроваджує пріоритетну орієнтацію на результати освіти, тобто відстежує достатнє володіння необхідними загальнокультурними і професійними компетенціями, включаючи самовизначення, соціалізацію, розвиток індивідуальності та самоактуалізацію, що надає можливість спостерігати появу пласту конкурентоспроможних, мобільних, ініціативних професіоналів, максимально ураховуючи запити та інтереси роботодавців в освітньому процесі, в тому числі у вищій професійній освіті. Рефлексивний підхід цінний тим, що у процесі рефлексивного сприйняття особистістю мистецьких творів, з одного боку, відбувається їх зовнішнє оцінювання та ціннісне пізнання як витворів мистецтва, що мають загальнолюдське значення, а з іншого, – відбуваються глибинні внутрішні процеси самопізнання. Творчо-діяльнісний підхід являє собою систему методологічних і теоретичних принципів дослідження, основним предметом яких постає творча діяльність, у ньому простежується основні позиції процесу проектування людиною своєї майбутньої виконавської діяльності, залежності між діями, характерологічними якостями і взаємозалежністю із життєвими обставинами, які обумовлюють вчинки людей, з вчинками, якими люди змінюють обставини власного життя, а також ураховується специфіка прояву і активність у творчій діяльності. Структура здатності до самоконтролю майбутніх учителів музики і хореографії у процесі виконавської діяльності охоплює мотиваційно-адаптаційний, компетентнісно-інтегративний, виконавсько-проєктивний компоненти. Мотиваційно-адаптаційний компонент передбачає, що виконавська діяльність має бути вмотивованою, оскільки це визначатиме професійну активність, впливатиме на логарифм поточних і подальших вимог, що висуватиме сама собі особистість, а також міститиме адаптаційні елементи, які обумовлюватимуть й коригуватимуть діяльність, спрямовуючи її до «еталонного зразка» і закріплюючи позитивними емоціями. Компетентнісно-інтегративний компонент має спиратися на ядро, що утворюється сплавом загальних і спеціалізованих знань, провідних умінь і навичок в мистецькій галузі. Водночас, ураховуючи світову тенденцію до ущільнення потоку інформації, швидкий темп появи, наростання і популяризації інноваційних технологій, допоміжних технічних гаджетів, ми усвідомлюємо, що для того, щоб залишатися компетентним професіоналом і «сучасним» викладачем, необхідно проявляти внутрішню активність щодо їх засвоєння і впровадження у виконавську діяльність. Виконавсько-проєктивний компонент охоплює глибоке осягнення майбутніми учителями музики і хореографії усіх складових, на основі чого виникають початкові образи, уявлення про художній зміст і технічні особливості, проте на їх основі народжуються задуми майбутніх творчих інтерпретацій. Основними принциповими положеннями дисертації є принцип урізноманітнення засобів та форм творчо-музичної діяльності студентів факультетів мистецтв, принцип рефлексивності, принцип спонукання майбутніх учителів музики та хореографії до творчого самовираження у виконавській діяльності. Педагогічними умовами формування здатності до самоконтролю майбутніх учителів музики і хореографії у процесі виконавської діяльності є: стимулювання здатності до самоаналізу майбутніх учителів музики та хореографії у процесі виконавської діяльності, спонукання до креативного самовираження у музично-виконавській діяльності, забезпечення інтеграції мистецьких знань. Перша педагогічна умова як стимулювання здатності до самоаналізу майбутніх учителів музики та хореографії у процесі виконавської діяльності забезпечує здатність самостійно аналізувати ті музичні фрагменти, вправи, музичні твори, що студент сприймає або виконує. Registration Date 2024-03-01 popup.nrat_date 2024-03-01 Close