Search academic texts

Information × Registration Number 0824U001090, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 01-03-2024 popup.evolution o Title The influence of high calorie diet on metabolic, structural and functional features of liver and pancreas of rats. Author Emiliia M. Tsymbala, popup.head Nataliia M. Voronych-Semchenko popup.opponent Ruslan S. Vastyanov popup.opponent Olha V. Denefil popup.review Oksana M. Didushko popup.review Lubomyr M. Zayats Description Експериментально обгрунтована динаміка дієтоіндукованої гуморальної регуляції харчової поведінки, з’ясовані послідовність розвитку і взаємозв’язки метаболічних, функціональних і структурних змін печінки й підшлункової залози залежно від тривалості перебування на високовуглеводній та високожировій дієтах. Установлено, що перебування тварин на високовуглеводній (2-га група) або високожировій (3-тя група) дієті зумовлює зростання індексу маси тіла. На 35-ту добу спостереження збільшується вміст лептину у сироватці крові щурів 2-ї і 3-ї груп на 23,34 і 30,56 % (р1-2,3<0,05) на тлі зменшення рівня греліну на 24,04 і 28,85 % (р1-2,3<0,05) відповідно щодо контролю (1-ша група, стандартний харчовий раціон). На 35-ту добу дослідження у тварин за умов високовуглеводного і високожирового вигодовування зростає індекс інсулінорезистентності HOMA-IR на 55,21 і 42,33 % (р1-2,3<0,05), коефіцієнт атерогенності – у три і 2,60 раза (р1-2,3<0,05) відповідно щодо контролю. Процеси перекисної деструкції білків прогресують з 46-ї доби спостереження, найінтенсивніше у печінці незалежно від дієти (вміст продуктів окисної модифікації білків перевищує дані контролю у 2,62-4,51 раза, p1-2,3<0,01). Інтенсивність ліпопероксидації вища за умов високовуглеводної дієти у підшлунковій залозі (вміст продуктів, що реагують на тіобарбітурову кислоту – ТБК-АП зростає на 41,78-87,17 %, p1-2<0,05), високожирової – у печінці (рівень ТБК-АП перевищує вихідні показники майже у два-шість разів, p1-3<0,05). Вміст нітрит-іона у сироватці крові зменшується (на 15,07 %, р1-2<0,05) у тварин, які перебували на високовуглеводній дієті на 21-шу добу вигодовування, а за умов високожирової – на 35-ту добу (на 20,90 %, р1-3<0,05) щодо контролю. Установили активацію індуцибельної NO-синтази у печінці тварин 2-ї групи на 46-ту добу (на 18,26 %, р1-2<0,05), 3-ї – на 35-ту добу спостереження (на 20,13 %, р1-3<0,05) щодо даних у інтактних тварин. У підшлунковій залозі спостерігали односпрямовані зміни. Функціональні зміни характеризуються раннім розвитком цитолізу гепатоцитів (зростання активності аланінамінотрансферази у сироватці крові з 21-ї по 56-ту добу дослідження на 67,14 % - у 3,24 раза і на 84,28 % - у 3,47 раза, p1-2,3<0,05 щодо контролю; аспартатамінотрансферази – майже у два - два з половиною раза, p1-2,3<0,05 – із 46-ї по 56-ту добу дослідження). У ранні терміни спостереження зростає активність лужної фосфотази, що прогресує з терміном вигодовування на 16,67 % - у 2,08 раза (p1-2<0,05) за умов високовуглеводної та на 48,28 % - майже у п’ять разів (p1-3<0,05) – на тлі високожирового вигодовування щодо значень у тварин контрольної групи. Розвиток холестазу підтверджує активація γ-глутамілтрансферази на 67,70 % - у два рази (p1-2<0,01) на тлі надмірного споживання жирів (з 35-ї по 56-ту добу дієти) та на 73,83-87,69 % (p1-2<0,01) за надмірного споживання фруктози (з 46-ї по 56-ту добу), зростання загального і зв’язаного білірубіну відповідно на 70,30 % - майже у три рази (p1-2,3<0,05) і на 56,25 % - у 2,30 раза (p1-2,3<0,05), що суттєво не залежить від дієти (з 35-ї по 56-ту добу). За умов висококалорійних дієт гістоструктура печінки і підшлункової залози характеризується розвитком дистофічних змін, запального процесу та холестазу, що прогресують з терміном вигодовування. На тлі високофруктозної дієти впродовж спостереження прогресує лімфоцитарна інфільтрація і прояви холестазу. Високожирова дієта супроводжується розвитком жирової інфільтрації гепатоцитів та дистрофічними змінами судин (деформація просвіту, дезорганізація стінки, сладж). У підшлунковій залозі переважають набрякові процеси і явища стазу в судинах. Практичне значення отриманих результатів. Установлені напрямок та інтенсивність змін гормонально-метаболічного профілю, зміщення про-/антиоксидантної рівноваги, ендотеліальної дисфункції, що узгоджуються із структурно-функціональними змінами печінки й підшлункової залози, можуть розширити гепатопанкреатобіліарні ризики та бути ранніми прогностичними маркерами розвитку метаболічного синдрому. Отримані дані можуть бути теоретичною основою для проведення клінічних спостережень і доповнення превентивних заходів негативного впливу висококалорійних дієт на структурно-функціональні особливості печінки й підшлункової залози. Ключові слова: інсулінорезистентність, цукровий діабет, ожиріння, метаболічний синдром, грелін, лептин, окисна модифікація білків, перекисне окиснення ліпідів, антиоксидатнтна система, NO-синтазна система, нітрозооксидативний стрес, печінка, підшлункова залоза, функціональні і морфологічні зміни, гепатоз. Галузь – медицина. Registration Date 2024-03-01 popup.nrat_date 2024-03-01 Close