Search academic texts

Information × Registration Number 0824U002275, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 07-08-2024 popup.evolution o Title Justification of technological parameters and methods for improving the productivity of dairy cattle Author Anatolii Tkachov, popup.head Олександр Є. Адмін popup.opponent Володимир С. Козир popup.opponent Оleksandr Borshch popup.opponent Станіслав Г. Піщан popup.review Tetiana Yeletska Description Дисертаційну роботу спрямовано на визначення прийомів поліпшення продуктивних якостей телиць парувального віку, корів після отелення та їх приплоду, а також обґрунтування вихідних параметрів, які забезпечують необхідну динаміку виробництва продукції скотарства регламентованої якості. Проведена комплексна оцінка і експериментально доведена перспективність технології використання наноматеріалів у скотарстві. Створено новий препарат, до складу якого входить β-каротин, модифікований ультрадисперсними наноалмазами детонаційного синтезу, що ін’єктують внутрішньом’язово. Була досліджена дія експериментального препарату на кролепоголів’ї. Встановлена його нешкідливість згідно ГСТУ 46.024–2002 «Препарати ветеринарні. Методи визначення нешкідливості». Експериментальний препарат запропоновано з метою поліпшення продуктивних та відтворних якостей тварин, на підставі гіпотези, щодо покращення засвоюваності бета-каротину організмом. Для визначення впливу експериментального препарату на продуктивні та відтворні якості телиць парувального віку було розроблено схему, якою передбачалось порівняння дії експериментального препарату з тетравітом та фізіологічним розчином. В ході досліджень було розроблено і запропоновано технологічний прийом поліпшення продуктивних якостей телиць парувального віку. Результатом застосування розробленого і запропонованого технологічного прийому є скорочення віку першого запліднення телиць. В результаті використання розробленого та запропонованого прийому щодо поліпшення продуктивних якостей відмічалося збільшення індексу тільності після першого осіменіння і, відповідно, зниження випадків перегулів після проведеного осіменіння. Значення індексу тільності у телиць III групи, яким вводили експериментальний препарат, в середньому становили 83,9 % і були на 19,5 і 7,2 % вищими порівняно з I групою (64,4 %), якій вводили фізрозчин, та II групою (76,7 %), якій вводили тетравіт. В результаті використання розробленого та запропонованого прийому щодо покращення відтворювальної здатності відмічалося скорочення тривалості сервіс–періоду до 76,7 діб – на 18,9 і 9,4 доби, відповідно, порівняно з ровесницями, яким ін’єктували фізіологічний розчин та препарат тетравіт. Наступним етапом досліджень стала перевірка дії експериментального препарату на цих же тваринах і телятах, які були отримані від них. В результаті використання розробленого та запропонованого прийому щодо підвищення продуктивності корів в окремі періоди лактації середньодобові надої первісток ІІІ групи, починаючи з другого і до сьомого місяця лактації включно, з високою вірогідністю (від p<0,05 до p<0,01) переважали продуктивні показники ровесниць І групи – в середньому на 2,1–3,8 кг. Використання розробленого та запропонованого прийому щодо покращення якості молока на 5 і 6 місяці лактації дозволило досягти різниці вмісту жиру в молоці між ІІІ і І групою вірогідного значення (р<0,05) або 0,273 % і 0,222 % відповідно. Поліпшення продуктивних якостей приплоду маточного поголів’я стало результатом стимуляції телиць, яка відбувалася за запропонованим регламентом введення препарату β-каротину, модифікованого ультрадисперсними наноалмазами детонаційного синтезу, і, порівняно з І контрольною групою, констатовано підвищення живої маси телят. В результаті використання розробленого та запропонованого прийому на телятах установлено підвищення вірогідної різниці середньодобових приростів і зростання її між дослідними групами. Для комплексної оцінки запропонованих технологічних рішень була розроблена імітаційна математична модель ферми на 400 корів зі шлейфом, яка дозволила визначити нормовані параметри затрат основних видів ресурсів і провести економічну оцінку технологічних параметрів виробництва. За результатами розрахунків, в порівнянні з базовим І варіантом, застосування розроблених прийомів поліпшення продуктивних якостей молочної худоби (ІІІ дослідна група) в умовах співставних цін реалізації готової продукції дозволяє додатково одержувати на 1 ц молока 26,34 грн, 1 ц яловичини від молодняку – 45,95 грн прибутку. За валовим показником загального виробництва продукції скотарства додатковий річний економічний ефект на 1 корову зі шлейфом становить 2511 грн прибутку. В результаті енергетичної оцінки технологічних параметрів виробництва була визначена структура загальних затрат сукупної енергії за видами та її абсолютні і відносні показники на виробництво продукції. Встановлено, що застосування прийомів поліпшення продуктивних якостей великої рогатої худоби в умовах товарного стада забезпечує зростання енерговмісту продукції за видами у розрахунку на 1 корову і на 1 ц. Registration Date 2024-06-19 popup.nrat_date 2024-09-20 Close