Search academic texts

Registration Number

0824U002674, PhD dissertation

Title

The public management model for the social protection of seafarers: world experience for Ukraine

Author

Ihor Zozulia,

popup.head Natalia Drahomyretska
popup.opponent Ivan Lopushynskyi
popup.opponent Myroslav Kryshtanovych
popup.review Nataliya Pirozhenko
popup.review Iryna Matvieienko

Status

Доктор філософії, 281, Публічне управління та адміністрування

Date

18-12-2023

Description

Перший розділ присвячено концептуальним засадам моделі публічного управління соціальним захистом моряків. Акцентовано увагу на визначені дефініції «соціальний захист» в контексті українських наукових поглядів. Наголошено на відмінності теоретико-методологічних та теоретико-прикладних підходів до вирішення проблем соціального захисту населення та окремих його категорій в державі. Класифіковано наукові визначення поняття «соціальний захист» в українських та зарубіжних публікаціях за суб’єкт-об’єктними та суб’єкт-суб’єктними відносинами, впливами, організаційними формами, повноваженнями. Спільним для наукових українських та зарубіжних досліджень щодо соціального захисту є правові та економічні основи, вироблення відповідних політик та їх реалізація, вироблення організаційних форм та повноважень органів влади. Наголошено на відмінності публічноуправлінських підходів, механізмів, заходів, форм і методів соціального захисту. Продемонстровано відсутність єдиного підходу до визначення поняття «соціальний захист моряків» в зарубіжних та вітчизняних джерелах. В основу визначення поняття «соціальний захист» покладено певні концепції та теорії, які є відмінними для української та зарубіжної науки. В українській науці більш широко досліджено проблематику соціального захисту і питання запровадження зарубіжного досвіду зі збереженням традицій та кращих вітчизняних практик. Слабко досліджені в українській науці є управління ризиками, змінами, інноваціями щодо соціального захисту населення. Досліджено зарубіжні погляди щодо соціального захисту в науково-прикладному контексті та встановлено відсутність єдиного методологічного підходу щодо характеристики соціального захисту як явища і як процесу. Представлено результати аналізу українських та зарубіжних публікацій, які систематизовано за показниками, характерними для українських та зарубіжних поглядів: виокремлення суб’єктів та об’єктів соціального захисту; встановлення суб’єкт-об’єктних відносин; виокремлення форм і видів соціального захисту; виокремлення механізмів формування соціального захисту. З’ясовано, що в українській науці в деяких дослідженнях суб’єкти і об’єкти соціального захисту ототожнюються. Відмінним є погляд в зарубіжних публікаціях, де перелік більш обмежений і стосується: урядів держав; політичних агенцій; політичних еліт; адміністративно-бюрократичних установ; неурядових акторів. Вказано на відмінність особливостей моделей публічного управління та адміністрування в державах і специфіку організації системи соціального захисту. Наголошено на відмінності в підходах до організації взаємовідносин держави і суспільства та розподілення відповідальності в аспекті соціального захисту. Систематизовано особливості підходів до розв’язання проблем соціального захисту моряків, що є відмінним від української науки і практики, і стосуються суб’єкт-суб’єктних відносин та розподілено їх на два класи: держава-судновласник-моряк (резидент і нерезидент) та держава-моряк (резидент і нерезидент). Визначено дві площини публічного управління соціальним захистом моряків: соціальний та правовий захист. Виокремлено два суб’єкти публічного управління у розробці схеми соціального забезпечення моряків: публічне управління; роботодавці та/або працівники. Публічне управління соціальним захистом моряків забезпечують уряди, національні служби, профспілки. Розглянуто концептуальні наукові-прикладні підходи стосовно соціального захисту моряків та з’ясовано, що в українській науці обмежена кількість публікацій щодо соціального захисту моряків і стосується здебільшого проблем його правового забезпечення. Проведено систематизацію зарубіжних підходів до розв’язання проблем соціального захисту моряків, яка продемонструвала, що домінують суб’єкт-суб’єктні відносини, які розподілено на два класи: держава-судновласник-моряк резидент/нерезидент (законодавче визнання рівня соціального захисту, покриття ризиків, відповідальність сторін, державні гарантії, державне страхування); держава-моряк резидент/нерезидент (спеціальне нормативно-правове забезпечення особливостей праці моряка, умови для соціального захисту моряків-нерезидентів, сприятливі режими соціального страхування та внесків на нього, соціального захисту та забезпечення). З’ясовано, що в українській науці та практиці домінує правовий аспект, а в зарубіжній науці і практиці – організаційно-правовий аспект. Визначено домінування нових глобальних концептуальних підходів щодо соціального забезпечення моряків: перехід від концепції соціального захисту «держави прапора (за місцем роботи)» до концепції соціального захисту «за місцем проживання»; зменшення впливу системи «зручних прапорів». Наголошено, що відсутність теоретико-методологічних досліджень щодо публічного управління соціальним захистом призводить до відсутності системності у вирішенні пробле