Search academic texts

Registration Number

0824U002767, PhD dissertation

Title

Optimization of the diagnostic and treatment algorithm in breast cancer patients

Author

Oksana Harashchenko,

popup.head Volodymyr Konovalenko
popup.opponent Ivan Smolanka
popup.opponent Olexandr Lytvynenko
popup.opponent Oleg Shcherbina
popup.review Emilia Domina

Status

Доктор філософії, 222, Медицина

Date

27-09-2024

Description

У дисертаційній роботі вперше представлене наукове обгрунтування та нове вирішення актуальної для сучасної онкології задачі – підвищення ефективності лікування хворих на рак молочної залози (РМЗ) шляхом розробки діагностично-лікувального алгоритму, який включає вивчення можливостей персоналізації діагностики, лікування та моніторингу клінічного перебігу захворювання із застосуванням схем поліхіміотерапії (ПХТ) після визначення індивідуальної чутливості пухлинних клітин до цитостатичної дії та створення діагностичної панелі міРНК. Застосування оптимізованого діагностично-лікувального алгоритму у хворих, яким лікування проводилося з урахуванням чутливості пухлини до ПХТ в неоад’ювантному режимі порівняно з хворими, яким проводилася ПХТ за стандартними протоколами, призвело до достовірного підвищення показників ефективності лікування хворих на РМЗ, а саме: показники загальної 3-річної виживаності в досліджуваній та контрольній групах становили 92,06+3,8% та 82,3+5,0% відповідно, тоді як 5-річної – 88,2+5,0% та 80,4+10,5% відповідно. Різниця зазначених показників статистично достовірна (p = 0,04). Показники безрецидивної 3-річної виживаності в досліджуваній та контрольній групах становили 72,4+6,7% та 76,5+8,4% відповідно, а 5-річної - 58,6+9,0% та 31,7+9,5% відповідно. Різниця статистично достовірна лише для показників 5-річної безрецидивної виживаності (26,9%, p = 0,03). Аналіз рівня циркулюючих міРНК у пацієнток свідчить про тенденції до їх кореляції з клінічним перебігом захворювання, що може бути обгрунтованою відправною точкою для розробки індивідуальної стратегії терапії. При оцінці рівнів експресії міРНК встановлено, що вікові характеристики пацієнток мали значення щодо зміни експресії міРНК-27 та міРНК-497 в рівній мірі як для групи, які одержували неоадʼювантну ПХТ, так і після адʼювантної ПХТ. При цьому експресія цих 2-х міРНК мала протилежну залежність, у міРНК-27 вона була достовірно меншою у пременопаузальних жінок і зростала з віком, а експресія міРНК-497 була достовірно більшою у хворих незалежно від віку. В ході клінічного моніторингу пацієнток вперше встановлено, що порівняно зі здоровими жінками у хворих на РМЗ експресія міРНК має певні відмінності. А саме, відзначається тенденція до зростання експресії міРНК-497 при ІІІА-ІV стадії і міРНК-200 при IV стадії, а також зменшення міРНК-27 при ІІВ-IV стадії. Проведене дослідження відкриває перспективи використання даних аналізу експресії зазначених міРНК з метою оцінки ефективності лікування та прогнозу клінічного перебігу захворювання у хворих на РМЗ.