Search academic texts

Information × Registration Number 0824U003327, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 14-11-2024 popup.evolution . Title Formation of social and communicative competence of primary school pupils with intellectual disabilities Author Olena L. Horbatiuk, popup.head Lesia Prokhorenko popup.opponent Yurii D. Boichuk popup.opponent Yurii M. Kosenko popup.review Olena V. Chebotarova popup.review Natalia A. Yarmola Description У дисертації досліджується проблема формування соціально-комунікативної компетентності молодших школярів з порушеннями інтелектуального розвитку. Теоретично обґрунтовано основні підходи щодо проблеми соцiально-комунiкативної компетентності через призму соцiальних та особистiсних категорiй, зокрема: мотивацiйних, когнiтивних, операцiйно-дiяльнiсних, емоцiйно-цiннiсних, етичних, соцiально-рефлексивних, мовленнєвих тощо. На основі теоретичного узагальнення доведено, що у молодшому шкiльному вiці сформованість соцiально-комунiкативної компетентностi впливає на успiшну соцiалiзацiю дитини, усвiдомлення нею соцiальних ролей, набуття соцiального статусу та позицiї в суспiльствi. В перiод початкового навчання формується новий соцiальний простiр дитини, що сприяє розвитку соцiальної компетенцiї та мовленнєвої культури, правил спiлкування, спiвпрацi з однокласниками, з’являються новi обов’язки, пов’язанi з навчанням, активiзуються у формi новоутворення рефлексивнi навички. Теоретично обґрунтовано, що порушення соціально-комунікативної компетентності молодших школярів з порушеннями інтелекту виявляються у несформованості самооцiнки себе та своїх iндивiдуальних психофiзичних особливостей i можливостей, емоцiйній чутливості, низькій емпатiї, невмінні співпереживати однокласникам та рідним, несформованості таких поведiнкових навичок як здатнiсть до спiвпрацi, iнiцiативнiсть та адекватнiсть спiлкування, товариськiсть тощо. Теоретично доведено, що несформованість соцiально-комунiкативної компетентностi дiтей з порушеннями iнтелектуального розвитку впливає як на соцiальну ситуацiю розвитку, так i на соцiальнi вiдносини в мiкро- та макросередовищi дитини, спiлкуваннi з дорослими та однокласниками, що в свою чергу негативно вiдбивається на навчальнiй дiяльностi, формуваннi соцiальної позицiї в свiтi однолiткiв та дорослих. З метою оцінки сформованості соцiально-комунiкативної компетентності молодших школярів з порушеннями інтелекту було розроблено структурно-функцiональну модель соцiально-комунiкативної компетентностi, яка містить чотири компоненти: соцiально-перцептивний, комунiкативний, iнтерактивний і моторно-руховий. В цій моделі соцiально-перцептивний компонент вiдповiдає за суб’єктивну картину свiту, загальну соцiальну активнiсть дитини засобами соцiальної перцепцiї; комунiкативний – передбачає розумiння специфiки комунiкативної ситуацiї, вмiння вести дiалог з дорослими та ровесниками; інтерактивний – забезпечує взаємодiю (iнтеракцiю) та рефлексiю, як пiдґрунтя розуміння себе в контексті інтеракції з іншими; моторно-руховий – розширює можливостi фiзичного розвитку та психофiзiологiчних функцiй в сенсомоторнiй та соцiальнiй сферах. Визначено критерiї сформованостi соцiально-комунiкативної компетентностi, зокрема: емоцiйно-перцептивний (диференцiація соцiальної перцепцiї, перцепцiя дiяльностi та особистостi iншої дитини, емоцiйна складова соцiальної перцепцiї та самоставлення), комунiкативний (імпресивне мовлення – слухання, розуміння, експресивне – висловлювання) та соцiально-когнiтивний (рефлексія, соцiально схвалювальнi вiдповiдi, соцiально ненормативнi вiдповiдi). Розроблено модель формування соцiально-комунiкативної компетентностi учнiв з ПIР, в якій перцептивний компонент передбачає розумiння емоцiй iнших людей щодо невербальних засобiв спiлкування, а саме мiмiки, комунiкативний компонент розглядається в структурі особистiсних, емоцiйних, когнiтивних, мотивацiйних, поведiнкових субкомпетенцій; інтерактивний – як аспект спiлкування, що виявляється в органiзацiї людьми взаємних дiй, спрямованих на реалiзацiю спiльної дiяльностi, досягнення спiльної мети (створення стосункiв, опрацювання конфлiкту та спiвпраця); моторно-руховий компонент – як дiя та її образ (iнтелектуальнi та сенсорнi навички). Розроблено методику формування соцiально-комунiкативної компетентностi учнiв з ПIР засобами фізичної культури. Визначено критерії формування соцiально-комунiкативної компетентностi школярів з ПІР, до яких віднесено: розумiння емоцiйного стану iншого однокласника чи дорослого; вміння отримувати та передавати отриману iнформацiю, слухати іншого; вміння вести простий дiалог, доводити власну думку; активність у колективних заняттях; вміння вирішити конфлікну ситуацію тощо. Розроблено авторську програму з фiзичної культури для молодших школярів з порушеннями інтелекту, яка містить базовий i варiативні компоненти. До базового компоненту вiднесено: вимоги до знань, руховi навички i умiння; завдання розвитку фiзичних якостей; нормативи фiзичної пiдготовленостi, згiдно з вимогами комплексної програми фiзичного виховання учнiв спецiальної загальноосвiтньої школи. До варiативного – засоби для розвитку фiзичних якостей (вправи аеробної спрямованостi: легкоатлетичні вправи, рухливі i спортивні iгри за спрощеними правилами тощо). Registration Date 2024-11-05 popup.nrat_date 2024-11-05 Close