Search academic texts

Registration Number

0824U003360, PhD dissertation

Title

Development of the personality potential of students in continuation schools in Denmark

Author

Oleksandra Bondarenko,

popup.head Svitlana Fedorenko
popup.opponent Olga Bezkorovaina
popup.opponent Hanna Tsvyetkova
popup.review Kateryna Zhurba
popup.review Iryna Shkilna

Status

Доктор філософії, 011, Освітні, педагогічні науки

Date

08-11-2024

Description

У дисертації вперше представлено наукове осмислення проблеми розвитку особистісного потенціалу учнівської молоді в данських школах післябазової середньої освіти. Вивчено й узагальнено наукові погляди на психолого-педагогічний феномен «особистісний потенціал» у контексті зарубіжного й українського науково-педагогічного дискурсу. Зазначено, що загальною у працях учених є думка про те, що психолого-педагогічний феномен особистісного потенціалу, будучи безпосередньо пов’язаним з діяльністю, виступає основним вектором самоздійснення особистості Досліджено й окреслено специфіку освітньої діяльності шкіл післябазової середньої освіти в Данії як осередків розвитку особистісного потенціалу учнівської молоді. Ці школи є самоврядними закладами середньої освіти альтернативного типу, зорієнтованими на особистісний розвиток учнів на основі цінностей Просвітництва, загальної освіти та демократичної громадянськості. Вивчено і систематизовано науково-педагогічне підґрунтя побудови освітнього процесу з розвитку особистісного потенціалу учнівської молоді в досліджуваних школах, що охоплює комплексне поєднання здобутків теорії визнання, концепції Almendannelse, концепції Bildung, педагогіки емпауерменту та трансформаційної педагогіки. Шляхом аналізу данських науково-педагогічних джерел та наших бесід з педагогами Данії виокремлено та схарактеризовано чотири основні організаційно-педагогічні умови розвитку особистісного потенціалу учнівської молоді в данських школах післябазової середньої освіти, з-поміж яких: утвердження орієнтованого на учня підходу до організації освітнього процесу, актуалізація громадянської освіти, створення творчого освітнього середовища та підготовка вчителів до розвитку особистісного потенціалу учнів. Узагальнено методи (з-поміж них: методи партисипативного навчання, проблемно-пошукові методи, ігрові методи та соціально-психологічні тренінги), спрямовані на розвиток особистісного потенціалу данської учнівської молоді. Здійснено порівняльний аналіз проблеми розвитку особистісного потенціалу учнівської молоді в Данії й Україні та на основі його результатів сформульовано рекомендації щодо можливостей творчого використання елементів позитивного педагогічного досвіду Данії в умовах реформування української старшої школи на державному, інституційному й індивідуальному рівнях. Уточнено зміст і сутність поняття «особистісний потенціал учня данської школи післябазової середньої освіти» та укладено глосарій базових понять дослідження. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що його матеріали, теоретичні положення та висновки, обґрунтовані у дисертації, можуть використовувати українські вчені для студіювання актуалізованих у дослідженні проблем. Здобуті результати можуть бути застосовані з метою вдосконалення, а також модернізації старшої школи України, з одного боку, та задля посилення якості й конкурентоспроможності українських закладів середньої освіти на світовому ринку освітніх послуг, з іншого. Також результати дослідження можуть стати в нагоді під час розроблення міжнародних проєктів. Інформаційний ресурс дисертації доцільно використовувати в дослідженнях із загальної педагогіки та історії педагогіки, порівняльної педагогіки, соціології освіти; у викладанні освітніх компонентів з педагогіки і психології старшої школи, громадянської освіти, освітньої політики, законодавчого забезпечення середньої освіти. Прогностичний потенціал дослідження уможливлює розроблення концепцій інтегрування старшої школи України до світового освітнього середовища на основі запропонованих рекомендацій з упровадження конструктивних ідей данського педагогічного досвіду на державному, інституційному й індивідуальному рівнях.