Search academic texts

Information × Registration Number 0824U003611, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 12-09-2024 popup.evolution o Title Studentship in the context of Soviet socio-political realities in the 1960s–1980s (based on materials from the newspaper of Kharkiv higher education institutions) Author Vadym V. Popovych, popup.head Olha L. Ryabchenko popup.opponent Ivan M. Romanyuk popup.opponent Oleksandr B. Komarnitskiy popup.review Olha S. Honcharova popup.review Maryna S. Voronina Description У дисертації здійснено спробу всебічно дослідити репрезентацію радянської дійсності та студентського повсякденного життя за матеріалами газет вищих навчальних закладів Харкова. У фокусі дослідження перебувають дописи, за допомогою яких комуністична влада реалізувала свою політику світоглядного виховання молодої радянської інтелігенції. Проблема конструювання «радянської людини» була і залишається актуальною як у вітчизняній, так і в закордонній гуманітаристиці. Порушене питання перебуває в полі дослідницьких інтересів різноманітних наукових дисциплін – історії, соціології, журналістики, педагогіки. Разом з тим, нам відомо обмаль досліджень схожої тематики. Ці чинники призвели до того, що наукова проблема досліджена фрагментарно. Умовно історіографію з цієї теми можна розділити на три великі блоки – соціально-економічна і культурна історія Радянського Союзу та УРСР; повсякденне життя студентської молоді; пресознавство. Джерельна база дослідження складається з писемних джерел, серед яких ми виокремили актові та діловодні документи, газети ВНЗ, особові, усні та візуальні джерела. Основу джерельного комплексу становлять багатотиражки вищих навчальних закладів Харкова, що виходили протягом 1960–1980-х рр. Це газети «Харківський університет», «Ленінські кадри», «За радянського лікаря», «Инженерные кадры», «За авіакадри», «Автодорожник», «Знання». Завдяки актуальності та злободенності наведеної в них інформації, а також високій частоті виходу номерів, газети є чудовим, а головне – цілісним джерельним комплексом, за допомогою якого можливо досліджувати різноманітні аспекти життя студентської молоді та історію навчальних закладів. Допоміжне значення для нашого дослідження відіграють діловодні документи структурних підрозділів ВНЗ, а також документація комсомольських та партійних організацій вищих навчальних закладів. Особливе значення мають протоколи комсомольських зборів факультетів, бо зазвичай саме на цьому рівні вирішувалася більшість проблем, обговорювались як рутинні питання, так і різноманітні курйозні випадки, які не завжди висвітлювалися на шпальтах газет. Також нами було залучено мемуари, інтерв’ю та візуальні джерела, які дозволяють співставити уміщену в газетах та документах освітніх закладів і партійних органів інформацію з особистим людським досвідом. На основі запропонованих джерел було здійснено аналіз публікацій, за допомогою яких у пресі конструювався образ студента та студентки. Було з’ясовано, що в газетах зазвичай висвітлювалися біографії тих представників студентського середовища, які могли слугувати для своїх товаришів як позитивним, так і негативним прикладом. Переважно такі публікації були покликані формувати серед студентства риси, які згідно з ІІІ програмою КПРС мали бути притаманні «будівникам комунізму» – радянській молодій інтелігенції, на яку партія покладала завдання побудувати комуністичне суспільство. Прояви негативних рис – пияцтва, безвідповідальності, недбалого ставлення до навчання – піддавалися публічному осуду. Зазвичай межа між «хорошими» і «поганими» студентами була розмитою через те, що за останніми визнавалося право стати на шлях виправлення, якщо мова ще не йшла про відрахування з навчального закладу. Для формування серед студентства радянського світогляду газетна преса також активно використовувала публікації, у яких перед читачами змальовувався оточуючий їх світ – місто Харків та зарубіжжя. Аналізуючи на шпальтах газетної періодики образ Харкова, ми дослідили дві площини, у яких він існував – темпоральну та локальну. Крізь призму газетних публікацій Харків постає перед читачами як типове радянське місто «промисловості та науки», позбавлене своєї унікальності. Його історія, увіковічнена в назвах площ та вулиць, теж цілком відповідає історичній схемі, що панувала в радянській науці. Відповідно до зовнішньополітичної кон’юнктури, у пресі формувалася суспільна думка і про зарубіжжя. Характер газетних публікацій залежав від того, про які саме країни в них ішлося. У статтях, що висвітлювали співпрацю СРСР із країнами Східної Європи, акцент робився на конструктивній співпраці всередині соціалістичного табору. Газетні матеріали про дружні до Радянського Союзу країни Азії та Африки акцентували увагу на цивілізаторській місії СРСР, ідеї інтернаціоналізму. Найбільш тенденційного висвітлення в газетах зазнавали країни «капіталістичного заходу». Особливо цікавою в цьому відношенні є зміни риторики у висвітленні новин із США. Частота згадок про Сполучені Штати й емоційний тон публікацій загалом узгоджуються із динамікою відносин між двома наддержавами, відображаючи разом з тим еволюцію соціально-політичної системи СРСР. Велику кількість матеріалів газет присвячено повсякденному життю молоді. У відповідному розділі дисертації ми зосередилися на висвітленні навчального, трудового та гуртожиткового повсякдення харківського студентства. Було встановлено, що різні прояви повсякденного життя репрезентували в газетних публікаціях із застосуванням схожих літературних прийомів. Registration Date 2024-12-18 popup.nrat_date 2024-12-18 Close