Search academic texts

Information × Registration Number 0825U000440, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 14-07-2022 popup.evolution o Title The use of argon for pneumoperitoneum in laparoscopic. Author Rostyslav L. Parakhoniak, popup.head Oleh L. Tkachuk popup.opponent Ihor Y. Dzyubanovskii popup.opponent Oleh O. Vorovskyi popup.opponent Vasyl I. Kolomiitsev popup.review Oleh O. Kurtash Description Мета даного дослідження: покращити безпосередні та віддалені наслідки лапароскопічних операцій шляхом застосування аргону для створення ПП. Ретроспективно проведена клінічна оцінка досвіду клініки кафедри хірургії післядипломної освіти на базі Обласної клінічної лікарні (ОКЛ) Івано-Франківської обласної ради. Опрацьовано 3960 випадків лапароскопічних операцій. Досліджено динаміку показників серцево-судинної та респіраторної систем організму, а також гіперкапнії під час операції з карбоксиперитонеумом та аргоноперитонеумом. Відмічено, що застосування аргону у якості робочого газу зменшує негативний вплив пневмоперитонеуму на стан серцево-судинної та респіраторної систем, забезпечуючи більший резерв гомеостатичних та буферних систем організму. Опрацьовано власну методику кількісної оцінки залишкового газу у черевній порожнині за допомогою рентгенологічної планіметрії. Встановлено, що між площею газового серпа та суб’єктивною оцінкою больового синдрому пацієнта за цифровою ретинговою шкалою існує кореляційний зв’язок середньої сили. Застосовано оригінальну методику інтраопераційної рН-метрії змивів з піддіафрагмального простору з метою оцінки буферних властивостей очеревини під впливом карбоксиперитонеуму, яка показала, що карбоксиперитонеум веде до зростання кислотності середовища на очеревині в кінці лапароскопічної операції, що імовірно є однією з причин омальгії. Уперше проведено порівняльну оцінку гістоморфологічних змін мезотелію очеревини під впливом вуглекислого газу та аргону. Виявлено, що використання діоксиду вуглецю для створення пневмоперитонеуму індукує більш виражені реактивні та альтеративні зміни парієтального та вісцерального листків очеревини, які проявляються некрозом та десквамацією мезотелію, переважно тотальним дифузно-вогнищевим набряком та дезорганізацією сполучної тканини, глибокими порушеннями судин гемомікроциркуляторного русла з вираженими явищами повнокров'я, крайового стояння лейкоцитів та лейкодіапедезу, формування периваскулярних лейкоцитарних інфільтратів різного ступеня вираженості. Отримані результати заклали теоретичний базис для створення оновленого алгоритму проведення лапароскопічних операцій. Практичне значення роботи. Обґрунтовано доцільність застосування аргону для створення пневмоперитонеуму при лапароскопічних операціях, що пов’язано зі зменшенням больового синдрому у післяопераційному періоді за рахунок відсутності подразнюючого впливу на парієтальну очеревину у порівнянні з вуглекислим газом. Доведено, що застосування аргону у якості робочого газу для пневмоперитонеуму не призводить до ускладнень, при умові застосування сучасних способів первинної інсуфляції, зокрема прямого введення першого троакара. За рахунок удосконалення технології лапароскопічної холецистектомії, зокрема застосування запропонованого способу екстракції макропрепарату жовчного міхура з черевної порожнини у поєднанні з прямим введенням першого троакара, досягнуто скорочення тривалості операції та зменшення тривалості стаціонарного лікування. Продемонстровано, що застосування удосконаленої технології лапароскопічної холецистектомії з використанням аргоноперитонеуму суттєво покращує динаміку відновлення якості життя, і може бути рекомендованим у якості елементів стратегії прискореного одужання (ERAS). Ключові слова: лапароскопія, лапароскопічна холецистектомія, жовчнокам'яна хвороба, мініінвазивна хірургія, перитоніт, штучний пневмоперитонеум, аргон, інсуфляція, морфологічні зміни, лікування, результати. Registration Date 2025-02-05 popup.nrat_date 2025-02-05 Close