Search academic texts

Information × Registration Number 0825U000506, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 11-04-2025 popup.evolution o Title DIAGNOSIS AND TREATMENT OF THORACALGIA IN PATIENTS WITH THORACIC SPINE OSTEOCHONDROSIS IN COMBINATION WITH CARDIOVASCULAR DISEASES Author Anton Kudrin, молодший науковий співробітник popup.head Nataliia Borzykh popup.opponent Olena Lazareva popup.opponent Volodymyr A. Staude popup.opponent Irina Babova popup.review Olga E. Yurik Description Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального наукового завдання – покращити результати відновного комплексного лікування хворих з больовим синдромом при остеохондрозі грудного відділу хребта, поєднаного із серцево-судинною патологією. Для досягнення поставленої мети ретроспективно було проведено аналіз даних 434 історій хвороб та особисто обстежено та проліковано 147 пацієнтів зі скаргами на больовий синдром в ділянці грудної клітки. Аналізуючи результати ретроспективного дослідження було виявлено, що позитивний ефект від лікування констатували 86,2 % пацієнтів. Що стосується негативних результатів лікування, то ретельне їх дослідження показало зв'язок із наявністю супутньої патології у пацієнтів, а загальний кардіологічний компонент складав 4,6 %. Серед лікувальних заходів отриманих пацієнтами переважала медикаментозна терапія (58,3 %), на другому місці (38,2 %) фізіотерапевтичні заходи і мануальна терапія (3,5 %) посідала третє місце. Звертає на себе увагу повна відсутність у комплексі лікувальних заходів терапевтичних вправ та інших методів кінезіотерапії. В проспективному дослідженні основною скаргою при зверненні була торакалгія (147 пацієнтів). Характеризуючи больовий синдром, констатуємо, що частіше біль виникав при зміні положення тіла і при вдиху (23,1 %) з вираженою реакцією на стрес (28,6 %). За локалізацією був у грудній клітці (45,6 %) та за грудиною (26,8%), а за характером: ниючий (48,3 %) та стискаючий (19,3 %). Частіше спостерігали довготривалий біль (39,5 %), ніж короткотривалий (25,2 %) з іррадіацією в ліву половину грудної клітки. Зміна положення тіла збільшувала больовий синдром у 85.7 % випадків. НПЗП покращували ситуацію в 51% випадках, а нітрогліцерин в 20,4 %. Такі показники дають можливість диференціальній діагностиці больового синдрому (вертеброгенна або серцева-судинна патологія). За результатами обстеження усі хворі були поділені на 3 основні групи з кардіалгією (30) та торакалгією (75) і групу, де мали місце змішані симптоми та ознаки больового синдрому (42). Для подальшого з’ясування клінічної картини хворим проведено низку клініко-існтрументальних досліджень: МРТ, РТГ, ЕКГ, ЕхоКГ, гоніометрія, динамометрія, велоергометрія, анкетування. Визначено, найбільш важливу роль у диференціальній діагностиці больового синдрому відіграють МРТ та ЕКГ. Враховуючи вищезазначені дані автором було запропоновано реабілітаційну програму відновного лікування больового синдрому в грудному відділі хребта яка, у порівнянні із результатом ретроспективного дослідження, містила б в собі значно більшу частку терапевтичних вправ, та зменшення сегменту використання медикаментозної терапії. За результатами проведених лікувальних заходів, в рамках розробленої програми, у хворих обох груп зменшився (52,3 %), або зовсім зник (4,6 %) біль в грудній клітині. За даними опитувальників Roland-Morris та ODI зріс рівень життєдіяльності (15 %) і кількість пацієнтів з низьким рівнем ситуативної (2,4 %) і особистісної тривожності (4,8 %). Базуючись на даних інструментальних досліджень, відмічено зростання функціональної спроможності м'язів, зросла їх сила, за даними динамометрії, та рухомість хребта за даними гоніометрії. Дослідження в динаміці свідчать про збереження гарних результатів лікування на протязі 3 місяців. Дані отримані під час спостереження 145 пацієнтів через 3 місяці після лікування, підтверджують ефективність впливу розроблених заходів і зменшення кількості загострень (87,2 %). Registration Date 2025-02-12 popup.nrat_date 2025-02-12 Close