Search academic texts

Information × Registration Number 0825U000764, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 29-04-2025 popup.evolution . Title Formation of lexical-semantic skills in older preschoolers with General Speech Underdevelopment by means of Enviromental Education Author Halyna Lukachovych, popup.head Olena P. Milevska popup.opponent Iryna M. Brushnevska popup.opponent Larisa L. Stakhova popup.review Oksana M. Tkach popup.review Olena Bielova Description Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 01 Освіта/Педагогіка за спеціальністю 016 Спеціальна освіта. – Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, МОН України, Кам’янець-Подільський, 2025. Дисертаційне дослідження присвячене проблемі формування лексико-семантичних умінь у старших дошкільників з загальним недорозвиненням мовлення. Здійснено аналіз розробленості проблеми у науковій літературі, зокрема: окреслено сутність поняття «лексико-семантичні уміння»; визначено, що засвоєння та систематизація лексики, об’єднаної семантичними зв’язками, забезпечує точність і доречність мовлення, динамізує когнітивні процеси; проаналізовано процес лексичного розвитку у дітей з типовим мовленнєвим розвитком та з ЗНМ; висвітлено корекційно-розвиткові можливості екологічного виховання для розвитку лексико-семантичного компоненту мовлення дошкільників з загальним недорозвиненням мовлення; представлено зміст поняття «природничо-екологічна лексика» та з'ясовано, що екологічна грамотність спеціалістів є важливим чинником формування цієї лексики у дітей. На основі теоретичного аналізу обґрунтовано, що лексико-семантичні уміння є результатом складного психо-мовленнєвого процесу, який проявляється у здатності правильно добирати лексичні засоби, доречно їх використовувати та поєднувати у семантико-граматичному контексті. Їхнє формування ґрунтується на засвоєнні значень лексичних одиниць у межах різних семантичних полів, а також на оволодінні лексичною сполучуваністю з урахуванням лексичної валентності. Розглянуто труднощі засвоєння лексики дошкільниками з загальним недорозвиненням мовлення, які проявляються у обмеженому словниковому запасі, звуженні семантичних полів, низькому рівні сформованості мовленнєво-смислових операцій. На основі теоретичного узагальнення визначено, що труднощі лексичного розвитку дошкільників із ЗНМ уповільнюють формування у них уявлень про навколишній світ. Теоретично доведено, що екологічне виховання є значущим ресурсом для формування лексико-семантичних умінь у дошкільників з загальним недорозвиненням мовлення у контексті емоційного зв’язку дітей з інформацією природничо-екологічного змісту. Природничо-екологічна тематика активізує пізнавальні інтереси дошкільників та створює умови для розширення словникового запасу, формування семантичних зв’язків між поняттями, їх узагальнення та класифікації. Розроблено методику дослідження актуального рівня сформованості лексико-семантичних умінь у старших дошкільників з ЗНМ на матеріалі природничо-екологічного змісту; обґрунтовано критерії оцінювання цих умінь (когнітивний, репродуктивний, діяльнісний), визначено компоненти (лексичний, семантичний, семантико-граматичний, контекстуальний) та показники їх сформованості. Доведено, що природничо-екологічні знання є продуктивними для пізнавально-мовленнєвого розвитку дітей з ЗНМ старшого дошкільного віку, виступають як мотиваційно-стимулюючий фактор, і, поряд з їхньою широтою та різноманіттям, є зрозумілими для дошкільників в контексті засвоєння лексичної семантики та умінь щодо її використання у мовленнєвій діяльності; сприяють формуванню навичок опису, пояснення, порівняння, узагальнення та класифікації. Такий підхід збагачує уявлення дошкільників з ЗНМ про навколишній світ та створює передумови розвитку екологічного мислення у процесі опанування лексико-семантичними уміннями. Отримані результати педагогічного експерименту підтвердили можливість підвищення рівня лексико-семантичних умінь у старших дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення за умови використання дидактичних матеріалів природничо-екологічного змісту. Впровадження запропонованої методики засвідчило її ефективність і доцільність: після завершення формувального експерименту суттєво зросла кількість дітей із середнім рівнем досліджуваних умінь, зменшилася кількість з низьким рівнем та було виявлено дітей з високим рівнем лексико-семантичних умінь. У дітей експериментальної групи збагатився словник природничо-екологічної лексики; вони засвоїли засоби словотворення, навчилися влучно і точно користуватися синонімами, опанували антоніми, оволоділи навичками категоризації; продемонстували розуміння понятійної співвіднесеності лексики природничо-екологічного змісту та взаємозв’язків в природі. У них покращились вміння семантико-граматичного структурування фрази з дотриманням природничо-екологічного контексту. Значущим результатом застосування формувальної методики стало усвідомлення старшими дошкільниками із ЗНМ необхідності дотримання економного і бережливого використання ресурсів. Проведене дослідження не охоплює всіх аспектів цієї складної проблеми. Перспективу дослідження вбачаємо у розробленні системи заходів для спеціалістів з метою їх підготовки до активного використання природничо-екологічних знань для досягнення корекційно-освітніх цілей у формуванні лексико-семантичних умінь у дошкільників з загальним недорозвиненням мовлення. Registration Date 2025-03-07 popup.nrat_date 2025-03-07 Close