Search academic texts

Information × Registration Number 0825U000784, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 07-05-2025 popup.evolution . Title Medical and Psychological Rehabilitation of Patients with Anxiety and Depressive Post-COVID Disorders in the Context of Remote Work Author Andrii O. Burdeinyi, popup.head Oleg S. Chaban popup.opponent Herasymenko Larysa Oleksandrivna popup.opponent Olena P. Venher popup.review Tsira B. Abdriakhimova popup.review Azize E. Аsanova Description Пандемія COVID-19, викликана поширенням вірусу SARS-CoV-2, залишається однією з основних проблем у системі охорони здоров'я не лише в Україні, а й у всьому світі. Раптовий початок, швидке поширення захворювання, тяжкість перебігу та численні ускладнення призвели до переповнення лікарень пацієнтами, які потребували термінової та якісної допомоги, до чого медична система була не готова. Прояви постковідного синдрому включають симптоми, які зберігаються більше дванадцяти тижнів з моменту повної ремісії COVID-19, що становить приблизно від 10% до 35% серед загальної популяції. Однак серед пацієнтів, які були госпіталізовані з приводу COVID-19, частка таких випадків сягає близько 85% (Maltezou H.C. та ін., 2021.). Когнітивні порушення та афективні розлади є найбільш поширеними психічними складовими постковідного синдрому. Згідно з дослідженнями, частота афективних розладів серед тих, хто переніс COVID-19, у віддаленому постковідному періоді становила близько 23% на період від 1 до 180 днів та 16% на період від 90 до 180 днів після хвороби. Частка когнітивних порушень складала близько 8% та 4% відповідно (Taquet M. Та ін., 2021). Постковідний синдром може включати виснажливі симптоми зниженої аеробної толерантності, тривоги, ПТСР та когнітивної дисфункції (Mayer K.P. та ін., 2021; Khaustova O. та ін., 2021). Тривожні та депресивні постковідні порушення мають негативний вплив на відновлення адаптаційних механізмів, якість життя, соціальне та сімейне функціонування. У дослідженні (Kachaner A. та ін., 2022). було визначено, що серед пацієнтів після COVID-19, які не відповідали критеріям DSM-5 щодо функціональних неврологічних симптомів, у 32 (64%) повністю виконувались критерії DSM-5 щодо розладу соматичних симптомів (РСС), а у решти 18 пацієнтів діагноз РСС вважали ймовірним через високий бал за відповідними діагностичними шкалами, причому, що фізикальне обстеження цих осіб не виявило органічної патології. Крім того, 45 (90%) пацієнтів відповідали критеріям синдрому хронічної втоми, а 17 (32%) пацієнтів отримали позитивний результат скринінгу щодо розладів настрою та тривоги. В результаті пандемії, широкомасштабного вторгнення на території України, телемедицина та телереабілітація, як форми дистанційної медицини, з кожним роком стає міцно укорінюватись в практику нашого суспільства використовуючи інформаційно-комунікаційних технологій, які надають дистанційні послуги, такі як оцінка, профілактика, лікування та освіта (López C. та ін., 2020; Sanchez-Ramirez, D.С. та ін., 2024), тому варто задуматись також про телепсихологічне доповнення, оскільки дана сфера являється не менш важливою для підтримки здоров’я не тільки людини як індивіда, а й як нації, що здатна покращувати рівень психологічного благополуччя. Створення програми медико-психологічної реабілітації в умовах дистанційної взаємодії є важливим і необхідним кроком для забезпечення доступності та ефективності психологічної допомоги в умовах сучасних викликів, таких як пандемія та війна. В умовах обмеженого фізичного контакту та високого рівня стресу, пов’язаного з війною, дистанційна взаємодія дозволяє підтримувати стабільний зв'язок між пацієнтом та фахівцем у сфері психічного здоров’я, забезпечуючи регулярний моніторинг психоемоційного стану, навіть у випадках, коли доступ до традиційних медичних установ може бути обмежений або неможливий. Такий формат надає можливість надавати психологічну допомогу без необхідності фізичної присутності, що є важливим для пацієнтів, які знаходяться у складних умовах або перебувають у віддалених районах. Використання засобів відеозв’язку дозволяє створити комфортну та безпечну атмосферу для проведення сеансів, що знижує рівень тривоги пацієнтів та сприяє відкритості в процесі психотерапевтичного втручання. Це також дозволяє зберігати конфіденційність та забезпечувати доступність підтримки в будь-який час, що є особливо важливим для пацієнтів, які переживають тривожні та депресивні стани, пов'язані з постковідними та посттравматичними порушеннями. Завдяки такому підходу можна не тільки контролювати стан пацієнтів, але й забезпечити постійну підтримку, що сприяє стабілізації їх психоемоційного стану, а також підвищує ефективність реабілітації за рахунок своєчасного втручання та корекції терапевтичного процесу в реальному часі. Це робить програму медикопсихологічної реабілітації доступною, адаптованою до сучасних умов та максимально ефективною для пацієнтів з різними психічними розладами. Метою дисертаційного дослідження було підвищення ефективності медико-психологічної реабілітації пацієнтів з тривожними та депресивними постковідними порушеннями шляхом створення спеціалізованої програми психологічних інтервенцій з використанням засобів дистанційної взаємодії. Registration Date 2025-03-10 popup.nrat_date 2025-03-10 Close