Search academic texts

Information × Registration Number 0825U000902, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 11-11-2022 popup.evolution . Title Ultrasound diagnosis of degenerative changes of the intervertebral discs of the lumbar spine in adolescents and young adults Author HALIB MAMEDOV, popup.head Rizvan Y. Abdullaev popup.head Oleg Shcherbina popup.opponent Faina Kulikova popup.opponent TETIANA HOLOVKO popup.review Ihor Voronzhev popup.review Tetiana Kozarenko Description У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове розв’язання наукового завдання — поліпшення променевої діагностики дегенеративних змін міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта в осіб підліткового та юнацького віку внаслідок розроблення і впровадження комплексу сонографічних критеріїв. Проведено аналіз результатів комплексного клініконеврологічного, рентгенологічного, магнітно-резонансного обстеження 143 осіб підліткового (13–16 років) та юнацького (17–21 років) віку, у яких діагностували дегенеративну хворобу дисків (ДХД) поперекового відділу хребта. Дегенеративні зміни в пульпозному ядрі (I група — I стадія ДХД) були діагностовані у 202 дисках, у межах пульпозного ядра (ПЯ) і фіброзного кільця (ФК) без порушення його цілісності з утворенням протрузії диска (II група — II стадія) — у 74 дисках, з грижею міжхребцевих дисків (III група — III стадія ДХД) — у 31 дисках. Для порівняння використали результати ультрасонографічних досліджень 87 здорових добровольців підліткового й молодого віку. Ультразвукові дослідження проводили на сканерах Radmer ULTIMA PA та Philips HD-11 у діапазоні частот 4–9 МГц. Статистичний аналіз проведених досліджень полягав у визначенні чутливості, специфічності й точності використаних методів. Статистичну обробку отриманих даних 3 проводили з використанням статистичного пакета Microsoft® Excel 97 для комп’ютерів типу IBM PC. Серед пацієнтів із ДХД було 47 (32,9 ± 3,9%) підлітків віком 13–16 років, 96 (67,1 ± 3,9%) осіб 17–21 років (р < 0,001). У 63 (44,1 ± 4,2%) дітей реєструвалася лише І стадія, у 49 (34,3 ± 4,0%) дітей — І та ІІ стадії, в 31 (21,6 ± 3,5%) пацієнтів — I, II та III стадії ДХД. Кількість осіб юнацького віку з I стадією склала 31 (21,6 ± 3,5%) особа, підліткового — 32 (22,4 ± 3,5%); у II стадії — 38 (26,6 ± 3,7%) та 11 (7,7 ± 2,2%); у III стадії — 27 (18,9 ± 3,3%) та 4 (2,8 ± 1,4%), відповідно. Дегенеративні зміни реєструвалися в 307 дисках, з яких 199 (64,9 ± 2,7%) — в осіб юнацького віку, 108 (35,1 ± 2,7%) — підліткового віку (р < 0,001). Зміни в межах пульпозного ядра (I стадія) реєструвалися у 202 (65,8 ± 2,7%) дисках, з яких у 119 (38,8 ± 2,8%) дисках пацієнтів юнацького та 83 (27,0 ± 3,7%) у підліткового віку (р < 0,001); ІІ стадія остеохондрозу діагностована в 74 (24,1 ± 2,4%) дисках, з яких 53 (17,3 ± 2,2%) юнацького та 21 (7,8 ± 2,2%) підліткового віку (р < 0,01); III стадія відзначалася в 31 (10,1 ± 1,7%) дисках, з яких 27 (8,8 ± 1,6%) — у пацієнтів юнацького та 4 (1,3 ± 0,6%) — підліткового віку (р < 0,001), відповідно. Для оцінювання ступеня дегенеративних змін у міжхребцевому диску (МХД) вивчали частоту таких ультрасонографічних симптомів: дрібновогнищева або великовогнищева неоднорідність пульпозного ядра (ПЯ), зсув гіперехогенного ПЯ дозаду, зникнення межі ПЯ і фіброзного кільця (ФК), витончення ФК, наявність уривчастості зображення ФК, ступінь випинання диска в хребетному каналі (ХК). Аналіз результатів дослідження показав, що за частотою розвитку дегенеративних змін перше місце посідає диск L4–L5, друге — L5–S1, третє — L3–L4. В осіб юнацького віку дегенеративні зміни цих дисків траплялися з вищою достовірністю (р < 0,001) частіше, ніж у підлітків. Встановлено, що в гіперстеніків дегенеративні зміни частіше 4 розвивалися в дисках L4–L5 та L5–S1, в астеніків — у дисках L2–L3 (р < 0,01). Для I стадії ДХД найхарактернішими є зміщення гіперехогенного ПЯ в бік ФК (68,1 ± 4,3%) і великовогнищева неоднорідність ПЯ (63,9 ± 4,6%) у юнацькому віці, а підвищення ехогенності пульпозного ядра (59,0 ± 4,5%) — у підлітковому віці. Достовірних вікових відмінностей за ультразвуковими параметрами МХД і ХК не було виявлено. У процесі порівняння середніх величин параметрів МХД і ХК у пацієнтів із ДХД та групи порівняння I стадії виявлено найбільшу відмінність за площею ХК, яка становила 202 ± 9,8 мм2 та 223 ± 11,3 мм2 , проте відмінність була статистично незначущою. Registration Date 2025-03-18 popup.nrat_date 2025-03-18 Close