Search academic texts

Information × Registration Number 0825U000927, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 16-09-2022 popup.evolution . Title Syndrome of polycystic ovaries for the girlsteenagers of pubertal period: diagnostics and tactic of treatment Author VIKTOR ZINCHENKO, popup.head YURII VDOVYCHENKO popup.opponent Vitalii Zabolotnov popup.opponent Olena Lytvak popup.review Aurika Sukhanova popup.review Alla Vitiuk Description Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності лікування синдрому полікістозних яєчників у дівчат пубертатного періоду на підставі вивчення клініко-ехографічних та ендокринологічних особливостей, а також удосконалення алгоритму діагностичних та лікувальнопрофілактичних заходів. Для вирішення поставленої мети були визначені наступні завдання: встановити провідні фактори ризику та структуру причин розвитку синдрому полікістозних яєчників у пубертатному періоді; представити особливості дизгормональних порушень у дівчат із синдромом полікістозних яєчників у пубертатному періоді; з’ясувати клінічні особливості, частоту та структуру порушень менструальної функції у дівчат пубертатного періоду з синдромом полікістозних яєчників; оцінити результати ехографічного та доплерометричного дослідження, типи побудови яєчників у підлітків з синдромом полікістозних яєчників у пубертатному періоді; вивчити порівняльні аспекти використання комплексного фітопрепарату та гормональної корекції у різних режимах використання у дівчат пубертатного періоду із синдромом полікістозних яєчників; встановити прогностичні критерії ефективності різних методів лікування синдрому полікістозних яєчників у дівчат пубертатного періоду. Об’єкт дослідження – функціональний стан яєчників. Предмет дослідження – перебіг пубертатного періоду. Методи дослідження – клінічні, ендокринологічні, ехографічні, доплерометричні, морфологічні та статистичні. Установлено нові аспекти патогенезу синдрому полікістозних яєчників у пубертатному періоді, які полягають у підвищенні рівня лютеїнізуючого гормону та тестостерону при одночасному зниженні вмісту тестостерон-естрогензв’язуючого глобуліну, а рівень фолікулостимулюючого гормону і естрадіолу не змінюється. Показано, що у - структурі провідних причин розвитку синдрому полікістозних яєчників у пубертатному періоді супутні соматичні дизгормональні та дизметаболічні порушення складають 42,9%, а у 57,1% – наявність генітальної патології та обтяжена спадковість захворювань репродуктивної системи. Представлено, що для синдрому полікістозних яєчників у пубертатному періоді характерно трьохкратне асиметричне збільшення об’єму яєчників, гіперваскуляризації строми зі збільшенням максимальної артеріальної швидкості та індексу резистентності, варикозного розширення судин параметрія (42,5%) і аркуатних вен матки (38,8%). Ехографічно виділено два типи будови яєчників – «рівнокаліберний» (57,5%) з тим, що має в своєму розпорядженні фолікулів діаметром ≈6 мм за всім обсягом ізоехогенної строми і «різнокаліберний» (42,5%) з наявністю фолікулів діаметром від 2 до 8 мм без видимого лідера і групування в зрізі. Отримані дані дозволили науково обґрунтувати необхідність удосконалення алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів у дівчат із синдромом полікістозних яєчників у пубертатному періоді. Вивчено порівняльні клініко-анамнестичні, ендокринологічні та ехографічні особливості синдрому полікістозних яєчників у дівчат пубертатного періоду із врахуванням віку та причин розвитку. Показано порівняльні аспекти різних методів лікування синдрому полікістозних яєчників у дівчат пубертатного періоду, а також їх вплив на ендокринологічні, ехографічні та гемодинамічні зміни функціонального стану яєчників у динаміці лікування. Удосконалено та впроваджено алгоритм діагностичних та лікувально-профілактичних заходів у дівчат пубертатного періоду із синдромом полікістозних яєчників. Планування і проведення всіх досліджень виконано за період з 2017 по 2021 рр. Автором проведено клініко-лабораторне і функціональне обстеження 160 дівчат пубертатного періоду, з яких 140 були із синдромом полікістозних яєчників. 80 дівчат отримували різні методи (гормональний та негормональний) лікування. Контрольну групу складали 20 дівчат без патології яєчників. Самостійно зроблений забір і підготовка біологічного матеріалу. Автором написано всі розділи дисертації, сформульовані висновки, удосконалено алгоритм лікувально-профілактичних заходів. Автором виконано статистичну обробку отриманих результатів. Матеріали, отримані в дисертації, викладені в наукових працях, опублікованих самостійно, а також в тій частині актів впровадження, які стосуються науково-практичної новизни. За темою дисертації опубліковано 7 наукових робіт, з яких 5 – статті в наукових виданнях, рекомендованих МОН України, 2 тез – в матеріалах конференцій. Registration Date 2025-03-18 popup.nrat_date 2025-03-18 Close