Search academic texts

Registration Number

0825U000952, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 222, Медицина

Date

popup.evolution

o

Title

The use of marginal donor hearts as a method for expanding the donor pool organs in orthotopic heart transplantation

Author

SOFIIA CHAIKOVSKA,

popup.head Borys Todurov
popup.opponent KOSTIANTYN RUDENKO
popup.opponent Yaroslav Truba
popup.review Rostyslav Vitovskyi
popup.review Oleg Zharinov

Description

Робота присвячена вивченню ефективності та доцільності використання маргінального донорського серця з метою розширення можливостей використання донорських органів для проведення ортотопічної трансплантації серця у пацієнтів із термінальною стадією серцевої недостатності, які перебувають у листі очікування. Мета дослідження – покращити результати лікування пацієнтів із листа очікування на трансплантацію серця шляхом використання маргінальних донорських сердець. Для досягнення поставленої мети було проведено клінічні дослідження. У клінічних дослідженнях, що проходили на базі ДУ «Інституту серця МОЗ України» та інших обласних центрах (Луцьк, Ковель, Суми, Львів, Полтава, Одеса, Житомир, Вінниця, Кропивницький, Запоріжжя) здійснено аналіз 106 ортотопічних трансплантацій серця, виконаних в період з грудня 2019 по жовтень 2024 року командою трансплантологів ДУ «Інститут серця МОЗ України». В одному одномоментному дослідженні проведено узагальнений порівняльний аналіз ефективності та результатів виконаних 106 ортотопічних трансплантацій стандартного та маргінального донорського серця у пацієнтів з термінальною стадією хронічної серцевої недостатності. Серед 106 донорських сердець, які були трансплантовані реципієнтам, на частку стандартних 3 припадало 63,3% (n=67), а маргінальних – 36,7% (n=39). Маргінальними вважались донори, які підпадали під наступні критерії: потреба в регіонарній нормотермічній перфузії, масо-зростова невідповідність пари «донор - реципієнт», наявність супутньої кардіохірургічної патології донорського органу (стенозуючого атеросклерозу коронарних артерій, клапанної патології, вродженої вади серця), подовжений час ішемії донорського серця понад 240 хв, АВ0-несумісність. У 97 (91,5%) випадках реципієнтам була проведена ізольована ортотопічна трансплантація серця. Проте у 4 (3,75%) випадках разом з трансплантацією серця проводилося аортокоронарне шунтування, ще у 4 (3,75%) – корекція клапанної патології донорського серця та у 1 (0,94%) випадку – втручання з приводу вродженої вади серця. Було відмічено, що середнє значення тривалості ішемії донорського серця складало 80 (70-95) хв і не відрізнялось в групах із стандартними чи маргінальними донорськими серцями (р=0,554). Такі ж результати виявились при застосуванні штучного кровообігу, тривалість якого становила 135 (110,8 – 161,8) хв і статистично значуще не відрізнялась при трансплантації стандартних чи маргінальних донорських сердець (р=0,156). Післяопераційні ускладнення були зафіксовані в обох групах (як із стандартними, так і з маргінальними донорськими серцями). Серед них первинна дисфункція графту, пневмонія, кишкові розлади, інсульти, інфекційні ускладнення. Внаслідок післяопераційних ускладнень (первинної дисфункції графту, поліорганної недостатності) було зареєстровано 13 випадків госпітальної летальності, що склало 12,3%, з яких 8 випадків – після трансплантації стандартних, а інші 5 – маргінальних донорських сердець (р=0,894). Впродовж періоду спостереження після трансплантації були зареєстровані позитивні результати стосовно однорічного та дворічного виживання за Каплан-Маєр, що склали 88,4±4,5% (95% ДІ 81,9-95,5%) та 86,7±5,7% (95% ДІ 75,9-94,5%). При спостереженні за окремими групами із стандартними та маргінальними донорськими серцями і проведенні Log-rank тесту не було виявлено статистично 4 значущої різниці між ними щодо однорічного (88,0±4,30; 95% ДІ 80,1-96,8% проти 90,0±5,50; 95% ДІ 79,9-100%; р=0,709) та дворічного (88,0±4,30; 95% ДІ 80,1-96,8% проти 84,0±7,70; 95% ДІ 70,1-100%; р=0,709) виживання, що дає перспективи для використання маргінальних донорських сердець і в подальшому при нестачі стандартних органів та зменшення часу очікування для пацієнтів, які знаходяться в листі очікування на трансплантацію серця. В іншому одномоментному дослідженні був проведений аналіз з метою вивчення ефективності транспортування реципієнта до клініки, де знаходиться донор за умов дії воєнного стану і відсутності можливості використання авіації для збереження часу та запобігання збільшення тривалості холодової ішемії міокарда. Результати є підґрунтям для використання даної методики в умовах військового часу при забороні на використання авіації. У даний аналіз включено 55 пацієнтів, які поділялись на дві групи в залежності від місця проведення трансплантації серця: перша група (32 пацієнти) – трансплантація серця в ДУ «Інститут серця МОЗ України» та друга група (23 пацієнтів) – трансплантація серця в інших регіональних центрах України. Встановлено, що тривалість ішемії міокарда донорського серця достовірно не відрізнялася між групами (95,4±15,3 проти 90,3±10,8хв, р=0,167), хоча в пацієнтів другої групи спостерігалася тенденція до її зниження, а тривалість післяопераційного перебування теж не мала значущої різниці в обох групах (27,1±9,67 проти 23,2±8,82 діб, р=0,137).

popup.nrat_date

2025-03-20