Search academic texts

Registration Number

0825U001132, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 211, Ветеринарна медицина

Date

06-05-2025

popup.evolution

o

Title

Dilated cardiomyopathy due to obesity among domestic dogs (distribution, diagnosis, therapy)

Author

Serhii M. Zarytskyi,

popup.head Nataliia S. Kanivets
popup.opponent Nataliia I. Suslova
popup.opponent Liubov H. Slivinska
popup.review Nadiia I. Dmytrenko
popup.review Serhii O. Kravchenko

Description

Дисертація присвячена вивченню впливу ожиріння на розвиток дилатаційної кардіоміопатії у свійських собак, її поширенню, методам діагностики, експериментальному та теоретичному обґрунтуванню ефективності складеної схеми лікування свійських собак за даної патології. Встановлено, що найбільш поширенішими хворобами серцево-судинної системи були: серцева недостатність – 32,6 %, недостатність мітрального клапана – 21,3 %, аритмії – 18,29 %, стеноз клапанів серця – 14,02 %, дилатаційна кардіоміопатія – 6,84 %, міокардит – 6,39 % та гіпертрофічна кардіоміопатія – 0,28 % тварин. Найбільш поширеною патологією хвороб обміну речовин було ожиріння – 21,8 % свійських собак. Дилатаційна кардіоміопатія за ожиріння найчастіше реєструвалась навесні (27,5 %) та влітку (35,2 %) у свійських собак породи боксер – 18,2 %, віком 4-6 років, середньою вагою 40,82±0,5 кг; доберман – 18,2 %, віком 4-7 років, середньою вагою 52,07±1,3 кг; лабрадор-ретривер – 31,8 %, віком 4-8 років, середньою вагою 44,01±1,0 кг; німецька вівчарка – 31,8 %, віком 5-8 років, середньою вагою 46,4±2,6 кг, серед них 12 кобелів (54,5 %) і 10 сук (45,4 %). Було встановлено наступні симптоми, які реєструвались під час клінічного огляду свійських собак з ДКМП за ожиріння: у 100 % тварин – зниження апетиту, у 50 % – диспное, у 36,4 % – швидка втома при фізичному навантаженні, у 81,8 % – кашель, у 100 % – тахіпное, у 81,8 % – анемічність видимих слизових оболонок та кон’юнктиви, у 86,3 % – приглушені серцеві тони, у 90,9 % – шум регургітації крові та у 100 % – тахікардія. Досліджено зміни фізіологічних показників, а саме ЧДР та ЧСС. Температура тіла у свійських собак дослідної та контрольної груп була в діапазоні фізіологічних коливань. ЧДР (до навантаження) у свійських собак породи боксер була підвищено у 1,4 разу (P<0,05); у породи доберман та лабрадор-ретриверів – 1,3 разу (P<0,05; P<0,001); у породи німецька вівчарка – 1,4 разу (P<0,001), на відміну від свійських собак контрольної групи. Після навантаження ЧДР була підвищеною у 1,3 разу (P<0,05) у собак порід боксер та німецької вівчарки (P<0,001); у собак порід доберман та лабрадор-ретривер – 1,5 (P<0,05) та 1,4 разу (P<0,001) відповідно. ЧСС (до навантаження) була вищою (P<0,05) на 25,1 % у собак породи боксер; 39,5 % (P<0,05) – породи доберман; 21,1 % (P<0,001) – породи лабрадор-ретривер; 28,2 % (P<0,001) – породи німецька вівчарка, порівняно з тваринами контрольної групи. Після навантаження встановлено збільшення ЧСС на 16,4 % у собак породи боксер (P<0,05); 13,1 % – породи доберман (P<0,05); 24,4 % – породи лабрадор-ретривер (P<0,001) та на 26,7 % у породи німецька вівчарка (P<0,001) порівняно з показниками тварин контрольної групи. Встановлено зміну показників артеріального систолічного (P<0,001) та діастолічного тиску (P<0,05), які були нижчими на 19,6 та 8,5 %, ніж показники свійських собак контрольної групи. Встановлено високу інформативність ехокардіографії за ДКМП на тлі ожиріння, а саме зменшення розміру міжшлуночкової перегородки в діастолу (IVSd) у 2 та 2,6 рази (P<0,001) у дослідної групи свійських собак породи лабрадор-ретривер та німецька вівчарка; у 1,7 та 1,6 разу (P<0,05) у породи боксер та доберман; зменшення розміру міжшлуночкової перегороди в систолу (ІVSs) – на 37,9 та 38,6 % (P<0,001) у собак дослідної групи породи лабрадор-ретривер і німецька вівчарка, на 27,5 та 28,1 % (P<0,05) – у породи боксер та доберман. Підвищення показника кінцевого систолічного (ESV) та діастолічного (EDV) об’єму встановлено у дослідних груп свійських собак породи лабрадор-ретривер (P<0,001; P<0,001), німецька вівчарка (P<0,001; P<0,001), боксер (P<0,05; P<0,05) і доберман (P<0,05; P<0,05). Стоншення задньої стінки лівого шлуночка в систолу (LVPWs) та діастолу (LVPWd) реєструвалось у дослідній групі свійськийх собак порід боксер (P<0,05) та доберман (P<0,05) і лабрадор-ретривер (P<0,001) та німецька вівчарка (P<0,001) порівняно з контрольною групою тварин. Збільшення показника об’єму лівого передсердя (LA) достовірно реєструвалось у дослідній групі порід лабрадор-ретривер, німецька вівчарка, який становив 35,95±0,32 мм (P<0,001), і 36,6±0,63 мм (P<0,001) та порід боксер і доберман – 31,42±0,74 мм (P<0,01) і 34,98±0,4 мм (P<0,01) порівняно з контрольною групою тварин. Встановлено збільшення розміру поперечного розрізу аорти (Ao) у тварин дослідної групи порід лабрадор-ретривер на 11,9 % (P<0,001) та німецька вівчарка 13,6 % (P<0,001). В наслідок цього, найбільш вірогідні значення співвідношення лівого передсердя до аорти (LA/Ao) були тільки у свійських собак дослідної групи порід лабрадор-ретривер та німецької вівчарки (P<0,001). Внаслідок дилатації міокарду змінилися показники параметру фракції викиду (EF), а саме його зниження, у дослідної породи лабрадор-ретривер на 28,9 % (P<0,001), у породи німецька вівчарка на 37,5 % (P<0,001), у породи боксер на 20,2 % (P<0,05) та у породи доберман – 57,9 % (P<0,05).

popup.nrat_date

2025-04-03