Search academic texts

Information × Registration Number 0825U001238, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 10-04-2025 popup.evolution o Title Psychological characteristics of Post-COVID syndrome progression in adolescence Author Nataliia V. Beketova, popup.head Halyna P. Mozghova popup.opponent Vitalii Lunov popup.opponent Tetiana V. Andrushchenko popup.opponent Liubov M. Spivak popup.review Tetiana Khanetska Description Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню й експериментальному дослідженню психологічних особливостей перебігу постковідного синдрому в підлітковому віці. У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та сучасний підхід до вирішення проблеми визначення психологічних особливостей перебігу постковідного синдрому в підлітковому віці, що виявляється у системності вивчення та проведенні комплексної оцінки клініко-психологічних проявів постковідного синдрому; визначенні факторів ризику виникнення постковідного синдрому і психологічних проблем у підлітків; особливостей психоемоційних проявів та когнітивних дисфункцій у підлітків в стані постковідного синдрому; виявленні зв’язків та взаємозалежностей між нейровегетативними, психоемоційними проявами та когнітивними функціями в підлітків з постковідним синдромом; розробці та апробації комплексної програми з корекції емоційної сфери та відновлення й розвитку когнітивних функцій у підлітків з постковідним синдромом. В науковій роботі здійснено теоретичний аналіз вітчизняних і зарубіжних концептуальних підходів щодо факторів ризику формування, основних механізмів формування постковідного синдрому та виникнення психологічних проблем на його фоні у підлітків, що призводять до негативного впливу на їх психологічне здоров’я. Констатовано, що на даний момент немає єдиного визначення та структурного наповнення поняття “постковідний синдром”. У нашому дослідженні постковідний синдром розглядався як патологічний стан після перенесеної гострої інфекції COVID- 19, що супроводжується тривалим (більше 3-х місяців) збереженням як фізичних і нейро-вегетативних, так і психологічних проблем зі здоров’ям, що знижують здатність підлітків до навчання та порушують їх якість життя. Це зумовило необхідність визначення факторів ризику формування постковідного синдрому саме в підлітковому віці, визначення психоогічних особливостей їх емоційної та когнітивної сфер та розробки відповідної комплексної програми корекції виявлених порушень і відновлення когнітивного функціонування. В процесі розробки математичних моделей прогнозу виникнення постковідного синдрому в підлітковому віці й розвитку психологічних проблем на його фоні на основі теоретичного узагальнення та аналізу анкетних даних досліджуваних підлітків були виявлені статистично значущі комбінації фактори ризику для прогнозу виникнення психологічних проблем на фоні постковідного синдрому: жіноча стать; тяжкий перебіг COVID-19 з лікуванням в стаціонарі чи відділенні інтенсивної терапії/реанімації; наявність поєднання 3-х чи більше таких симптомів як “мозковий туман”, запаморочення, судоми, головний біль, порушення сну, патологічна втома, тривалі (більше 3-х тижнів) лихоманка/субфебрилітет; низький матеріальний статус сім’ї; тютюнопаління; хронічний стрес в родині / школі. Виявлення психологічних особливостей перебігу постковідного синдрому у досліджуваних проводилося шляхом виявлення у них рівнів нейротизму (експрес-діагностика неврозу К. Хека і Х. Хесс), особистіної та ситуативної тривожності (опитувальник Спілбергера-Ханіна (STAI)), наявності проявів депресії (госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS) і шкала депресії Бека (BDI)) та когнітивних дисфункцій (за Монреальською шкалою оцінки когнітивних функцій (MoCA). На основі теоретичного узагальнення й аналізу результатів емпіричного дослідження з використанням t-критерія Стьюдента для незалежних груп виявлено наступні психологічні особливості перебігу постковідного синдрому у підлітків: більшу частоту прояву нейротизму й ситуативної тривожності низького та помірного ступенів за відсутності достовірної різниці в показниках особистісної тривожності; наявність у ¾ досліджуваних субклінічних та клінічних проявів депресії переважно легкого, помірного та виразного ступенів; наявність у двох третин підлітків когнітивних дисфункцій переважно легкого і, в меншій мірі, помірного ступеня. Констатовано наявність достовірних кореляційних зв’язків середньої сили між показниками нейропсихологічного тестування, факторами ризику та нейровегетативними проявами у підлітків з постковідним синдромом, а саме: між загальним балом оцінки когнітивного статусу та показниками оцінки психоемоційного статусу; між показниками оцінки наявності проявів депресії та показниками ситуативної тривожності. Підтверджено, що наявність проявів депресії значно погіршує когнітивне функціонування та виконавчу діяльність підлітків; висока тривожність негативно впливає на виконання завдань, які вимагають більшої концентрації уваги, а афективні прояви мають достовірні кореляційні зв’язки з виявленими нами факторами ризику виникнення постковідного синдрому та психологічними проблемами на його фоні в підлітковому віці. Registration Date 2025-04-10 popup.nrat_date 2025-04-10 Close