Search academic texts

Information × Registration Number 0825U001298, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 07-02-2023 popup.evolution . Title Diagnostic and treatment optimization of gastrointestinal food allergy in young children considering the vitamin D-dependent mechanisms of its formation. Author Maryna Horianska, popup.head Oleh H. Shadrin popup.opponent Tetyana O. Krjuchko popup.opponent Tetiana V. Pochynok popup.review Liudmyla Omelchenko popup.review Tatiana R. Umanets Description Алергічна патологія набуває масштабів «епідемії» XXI сторіччя, що спонукає до пошуку нових підходів у її діагностиці, лікуванні та профілактиці. Значну увагу привертає шлунково-кишковий тракт (ШКТ), який первинно контактує з алергенами, особливо у дітей раннього віку, серед яких до 67% мають прояви харчової алергії. Зростання поширеності гастроінтестинальної харчової алергії (ГІХА) зумовлює необхідність дослідження її патогенезу. Одним із важливих факторів є дефіцит вітаміну D, поширений серед українського населення. Його роль у перебігу ГІХА у дітей раннього віку вивчена недостатньо. Передбачається, що вітамін D впливає на алергічне запалення через імунологічні механізми, зокрема цитокіни IL-10 і IL-17A. Крім того, генетичні варіації рецептора вітаміну D і вітамін D-зв’язуючого білка можуть відігравати важливу роль у розвитку алергічних та гастроентерологічних захворювань. Метою дослідження стало визначення ролі вітаміну D, цитокінів і генетичних факторів у розвитку ГІХА та розробка схем корекції дефіциту вітаміну D. Обстежено 103 дитини віком 1 міс.–3 роки. Основна група (77 дітей) мала ГІХА, група порівняння (26 дітей) – без алергічного анамнезу. Ураження ШКТ індукувались білками коров’ячого молока (81,8%), яйця (40,3%), пшениці (15,6%) і сої (5,2%). Найчастіші скарги – діарея, біль у животі, відсутність апетиту, шкірні прояви. Недостатній рівень вітаміну D виявлено у 71,4% дітей з ГІХА, найнижчі значення – при ентеропатії. У таких дітей частіше спостерігались симптоми запалення, порушення випорожнень та апетиту. У групі з оптимальним рівнем вітаміну D симптоматика була менш вираженою. Рівні IL-10 та IL-17A були вірогідно вищими у дітей з ГІХА, особливо за наявності дефіциту вітаміну D. Поліморфізм rs7041 (ген VDBP) виявився асоційованим із підвищеним ризиком ГІХА – гомозиготи Т/Т були поширенішими в основній групі. Генотип А/А (BsmI, ген VDR) частіше зустрічався серед дітей без алергії, що може вказувати на його захисну роль. У рамках дослідження проведено курс саплементації вітаміну D (2000 МО/день) з пробіотиками (Lactobacillus rhamnosus LGG і Bifidobacterium breve BR03) або без них. В обох групах відзначено покращення клінічного стану і підвищення концентрації 25(ОН)D. У групі, що отримувала пробіотики, рівень 25(ОН)D був вищим ((46,62±3,4) нг/мл проти (34,59±1,73) нг/мл). Це вказує на покращення всмоктування вітаміну D за наявності пробіотиків. У 23,7% дітей рівень 25(ОН)D залишався нижчим за норму, при цьому всі мали генотип Т/Т rs7041. Серед пацієнтів із генотипами G/G або G/T пробіотики також підвищували ефективність засвоєння вітаміну D. Пацієнтам з недостатнім рівнем після курсу запропоновано продовжити терапію ще на 2 місяці. Обстеженим пацієнтам з оптимальним рівнем сироваткової концентрації 25(ОН)D після курсу лікування була запропонована подальша саплементація водного міцелярного розчину холекальциферолу в профілактичній дозі 500 МО відповідно до міжнародних та вітчизняних рекомендацій. Таким чином, оптимізація лікування ГІХА у дітей раннього віку можлива завдяки комплексному підходу, що враховує статус вітаміну D, цитокіновий профіль та генетичні особливості. Додавання пробіотиків до схеми корекції дефіциту вітаміну D підвищує ефективність терапії. Registration Date 2025-04-17 popup.nrat_date 2025-04-17 Close