Search academic texts

Registration Number

0825U001480, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 025, Музичне мистецтво

Date

17-06-2025

popup.evolution

o

Title

Symphonic performance in the musical culture of Kharkiv in the second half of the 19th and early 20th centuries.

Author

Lichuan Zhang,

popup.head Yurii Loshkov
popup.opponent Tetiana Martyniuk
popup.opponent Hanna Savchenko
popup.review Iryna Polska
popup.review Vasyl Shchepakin

Description

Дисертацію присвячено дослідженню специфіки формування та становлення симфонічного виконавства в одному з провідних культурних центрів України – Харкові. З’ясування логіки функціонування регіональних симфонічних оркестрів у певних хронологічних межах і культурних умовах сприяє цілісному осягненню традицій симфонічного виконавства в українській музичній культурі. Об’єктом дослідження є музична культура Харкова ХІХ – початку ХХ ст. Предметом – специфіка функціонування симфонічного виконавства в музичній культурі Харкова другої половини ХІХ ст. – початку ХХ ст. У дисертації вперше в українському музикознавстві предметом спеціального теоретичного розгляду постало симфонічне виконавство в Харкові періоду другої половини ХІХ – початку ХХ ст., що осмислюється як феномен і складова музичної культури одного з провідних українських регіональних центрів. Визначено особливості становлення і провідні сфери функціонування симфонічного виконавства в Харкові у контексті розвитку музичного професіоналізму. Виявлено етапи становлення симфонічного виконавства в регіоні: з початку до середини ХІХ ст. – активне культивування симфонічного оркестру в освітній сфері та театральній царині (як засобу музичного оформлення вистави); з 1860-х рр. до кінця ХІХ ст. – професіоналізація симфонічного виконавства в освітній сфері (в контексті діяльності закладу спеціалізованої музичної освіти при Харківському музичному товаристві) та театральній галузі (в контексті становлення оперного оркестру); початок ХХ ст. – поширення симфонічного виконавства в галузі дозвілля та формування гастрольної практики симфонічних оркестрів поряд з інтенсифікацією цієї діяльності в музично-освітній і театральній сферах. З’ясовано специфіку репрезентації інструментального виконавства в освітній системі Харкова з початку ХІХ ст., зумовлену запровадженням оркестрів (на основі струнно-духового складу) європейськими професійними музикантами та їх адептами – викладачами музики в освітніх закладах, які залучали учнів до оркестрово-виконавської практики. Провідною сферою функціонування симфонічного виконавства в Харкові до другої половини ХІХ ст. визначено аматорське оркестрове музикування в освітній системі. Підкреслено, що із започаткування з 1860-х рр. Харківського відділення Російського музичного товариства роль аматорської концертної практики в музичному житті міста нівелювалась у зв’язку зі зміною статусу і ставлення до оркестрів освітніх закладів, керівниками яких були професійні музиканти-капельмейстери. Доведено, що важливим джерелом професійного симфонічного виконавства в Харкові в ХІХ ст. був оркестр Харківського театру, специфіка становлення якого в середині ХІХ ст. зумовлена функціонуванням казенного театру, керівництво та фінансування якого забезпечувалися місцевою владою і купецтвом, що сприяло формуванню постійно діючого оркестру, відповідного вимогам тогочасної провінційної музичної практики. Диригентська діяльність в Харкові К. Вільбоа на межі 1860-1870-х рр. стала рушійним фактором появи в місті двох оркестрових колективів – театрального та комерційного клубу, склад яких лише частково відповідав принципам академічного виконавства (за кількістю – коливався в межах 20-30 музикантів, що суттєво не співпадало з параметрам повного симфонічного оркестру). Лише поєднання театрального та клубного оркестрів давало можливість формування інструментального колективу, відповідного усім академічним нормам, що і застосовувалося при підготовці симфонічних концертів Харківського музичного товариства з 1871 р. Визначена специфіка удосконалення оркестру як складової частини провінційної оперної трупи, функція якого полягає в здійсненні музичного супроводу вистави. Чинниками впливу на специфіку оркестрового складу в харківських оперних антрепризах з 1870-х рр., були, з одного боку, приватні основи діяльності оперних труп конкретно в Харкові, з іншого – ставлення до опери як до видовища.

popup.nrat_date

2025-05-02