Search academic texts

Registration Number

0825U001551, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 222, Медицина

Date

popup.evolution

o

Title

Features of Unicompartmental Knee Arthroplasty Considering Bone Mineral Density

Author

Vadym Movchaniuk,

popup.head Oleksandr Fishchenko
popup.opponent Maksym L. Golovakha
popup.opponent Sergiy Strafun
popup.opponent Vadym S. Sulyma
popup.review Stanislav Y. Iaremyn

Description

Дисертаційне дослідження присвячено вирішенню актуального науково-практичного завдання сучасної медицини, що полягає у вивченні особливостей монокондилярної артропластики колінного суглоба з урахуванням мінеральної щільності кісткової тканини. Метою наукового дослідження є покращення результатів лікування пацієнтів з медіальним остеоартрозом колінного суглоба шляхом удосконалення тактики монокондилярної артропластики, враховуючи особливості мінеральної щільності кісткової тканини. На першому етапі проведено оцінку напружено-деформованого стану моделі нижньої кінцівки при монокондилярній артропластиці колінного суглоба з урахуванням особливостей мінеральної щільності кісткової тканини. Доведено, що наявність остеопорозу зумовлює нерівномірний розподіл напружень в елементах моделі та пов’язана зі збільшенням величин відносних деформацій. Встановлено, що проведення армуючих гвинтів під платформу тібіального компонента ендопротеза в сагітальній площині дозволяє знизити рівень напружень та зменшити величини відносних деформацій у великогомілковій кістці. Враховуючи результати біомеханічних досліджень, нами розроблено оригінальний пристрій для оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини (Патент України № 154901), використання якого дозволяє визначити щільність кісткової тканини під час монокондилярної артропластики колінного суглоба та необхідність укріплення зони імплантації тібіального компонента ендопротеза. Клінічну доцільність використання розробленого пристрою оцінювали шляхом порівняльного аналізу показників структурно-функціонального стану кісткової тканини, розрахованих за даними комп’ютерної томографії (КТ) та значень, встановлених при прямих вимірюваннях за авторською методикою. Відсутність статистично значущої відмінності розрахованого та виміряного модулів пружності губчастої тканини зони інтересу великогомілкової кістки свідчить про доцільність застосування розробленого пристрою під час монокондилярної артропластики колінного суглоба, зокрема, для ідентифікації пацієнтів, яким рекомендовано виконання превентивного армування зони опилу. На основі отриманих даних нами розроблено оригінальний алгоритм вибору тактики монокондилярної артропластики колінного суглоба з урахуванням стану мінеральної щільності кісткової тканини. Згідно розробленого алгоритму усім пацієнтам, яким рекомендували монокондилярну артропластику виконували рентгенографію колінних суглобів. При підозрі на зниження щільності кісткової тканини в зоні імплантації, рекомендували виконання КТ колінних суглобів. У випадках, коли виконання КТ не було можливим, контроль щільності кісткової тканини проводили під час операції за авторською методикою. При відсутності ризику остеопоротичних змін, монокондилярну артропластику колінного суглоба виконували за класичною методикою. За наявності діагностованого остеопорозу в зоні імплантації, застосовували розроблену методику превентивного укріплення великогомілкової кістки з використанням двох кортикальних титанових гвинтів, введених в сагітальній площині на 1 см дистальніше опилу. Окрім того, нами розроблено та запатентовано «Інструмент для запобігання екструзії кісткового цементу при імплантації тібіального компонента ендопротеза» (Патент України № 154900), використання якого дозволяє попередити розповсюдження хірургічного кісткового цементу в задньомедіальний відділ суглоба при монокондилярній артропластиці. З метою оцінки ефективності авторського алгоритму проаналізовано клінічні результати монокондилярної артропластики колінного суглоба 87 пацієнтів з медіальним гонартрозом. Середній вік обстежених – 64,5±7,5 років. До групи включено 26 (29,9 %) чоловіків та 61 (70,1 %) жінку. З урахуванням показників структурно-функціонального стану кісткової тканини та запропонованої методики монокондилярної артропластики серед обстежених сформовано 3 групи. Оцінку клінічних результатів здійснювали до та через рік після операції з використанням опитувальника Knee Injury and Osteoarthritis Outcome Score. У віддаленому періоді після монокондилярної артропластики колінного суглоба за більшістю розглянутих категорій достовірно гірші результати лікування спостерігали у пацієнтів ІІІ групи, яким застосовували класичну методику одновиросткового ендопротезування, виконану в умовах зниженої мінеральної щільності кісткової тканини. Натомість у пацієнтів ІІ групи, з остеопорозом, яким застосовували методику превентивного армування опилу великогомілкової кістки під час монокондилярної артропластики, клінічні результати віддаленого періоду були подібними до показників, встановлених у хворих І групи без порушень мінеральної щільності кісткової тканини, яким рекомендували класичну методику втручання

popup.nrat_date

2025-05-07