Search academic texts

Information × Registration Number 0825U002009, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 16-07-2025 popup.evolution o Title Propaedeutics of Scientific Speech of Junior Schoolchildren in the Research Activities in the System of the Junior Academy of Sciences of Ukraine Author Iryna Shevchenko, popup.head Natalia I. Polychun popup.opponent Іiudmyla V. Shelestova popup.opponent Larysa Kalmykova popup.review Olena P. Demchenko popup.review Maryna Y. Melnyk Description Центральним поняттям дисертаційного дослідження є наукове мовлення учнів як важливий чинник становлення особистості, здатної до самостійного пізнання та критичного мислення. Наукове мовлення у нерозривному зв’язку із науковим мисленням стає необхідним засобом поступового освоєння наукової грамотності, починаючи вже з початкової школи, та є важливим фактором розвитку обдарованості. Формування наукового мовлення молодших школярів, зважаючи на виклики освітніх трансформацій, є підготовчим етапом до подальшого навчання, зокрема у наукових ліцеях Нової української школи, тому не випадково постає питання пропедевтики наукового мовлення, яке має нагальну потребу теоретичного і практичного обґрунтування. Базуючись на результатах дослідження пізнавальної сфери людини в когнітивній психології та сучасної лінгвістиці, у дослідженні розглянуто зв’язок мовлення і мислення, а також продемонстровано перспективність розгляду проблеми наукового мовлення з позиції когнітивної лінгвістики. Підкреслено, що інтеграція мовленнєвих та когнітивних процесів є визначальним фактором у розвитку пізнавальної сфери дитини й створює умови розвитку наукового мовлення в активному процесі набуття знань та формування мовленнєвих і когнітивних навичок. Зазначено, що підведення під мовну модель когнітивної бази є ключовим фактором розвитку наукового мовлення. Орієнтуючись на процеси сприйняття, обробки й структуризації інформації в ментальній сфері людини, можна підвищувати ефективність внутрішніх мовленнєво-мисленнєвих процесів за допомогою відповідних методичних засобів. Ключовою діяльністю у пропедевтиці наукового мовлення визначено дослідницьку діяльність молодших школярів, що дало змогу розглядати комплексно мовленнєву діяльність і дослідницьку, оскільки мовлення є необхідним інструментом дослідження, а дослідження, в свою чергу, сприяє розвитку мовлення та відповідних мовних, мовленнєвих, когнітивних та дослідницьких умінь. У дисертації розроблено і науково обґрунтовано методику пропедевтики наукового мовлення молодших школярів у процесі дослідницької діяльності. Методика пропедевтики наукового мовлення молодших учнів є ефективною в комплексі з визначеними нами організаційно-педагогічними та дидактичними умовами її реалізації у дослідницькій діяльності в системі Малої академії наук України, яка виконує загальнодержавні функції з пошуку, підтримки та творчого розвитку обдарованих, здібних до наукової діяльності учнів. Визначені провідними підходами у пропедевтиці наукового мовлення молодших школярів: текстоцентричний, дослідницький, комунікативний. Обґрунтовано принципову можливість та педагогічну доцільність оволодіння різними видами мовленнєвої діяльності у процесі активної роботи з науковими текстами в умовах дослідницького навчання із застосуванням когнітивних і комунікативних методів. Здійснено експериментальну перевірку ефективності запропонованих умов та методики пропедевтики наукового мовлення молодших школярів на критеріально-рівневій основі, за такими критеріями: мовно-мовленнєвий, текстоцентричний, когнітивно-дослідницький, кожний з яких деталізовано низкою показників, базуючись на нормативних документах з оцінювання результатів навчання учнів початкової школи. На формувальному етапі експерименту впровадження методики пропедевтики наукового мовлення молодших школярів передбачало спеціально організовану педагогами роботу з розвитку наукового мовлення у процесі дослідницьких занять у Дитячій академії «Футурум» при НЦ «Мала академія наук України». Ефективність та дієвість методики пропедевтики наукового мовлення молодших школярів визначалися зіставленням динаміки показників в експериментальній і контрольній групах. Наукова новизна й теоретичне значення роботи полягає у тому, що: вперше обґрунтовано теоретичні засади формування наукового мовлення молодших школярів у дослідницькій діяльності, конкретизовані поняття «наукове мовлення учнів», «наукове мовлення молодших школярів» та розкрито поняття «пропедевтика наукового мовлення молодших школярів»; з’ясовано та обґрунтовано організаційно-педагогічні та дидактичні умови пропедевтики наукового мовлення молодших школярів у системі МАН України; визначено критерії, показники та рівні розвитку наукового мовлення молодших школярів (3-4 класів) у контексті дослідницької діяльності; розроблено методику пропедевтики наукового мовлення молодших школярів у дослідницькій діяльності, навчальну програму з позашкільної освіти дослідницько-експериментального напряму (початкового та основного рівнів) з авторськими підрозділами щодо розвитку наукового мовлення молодших школярів. Практичне значення одержаних наукових результатів полягає в розробці методичного інструментарію, який включає: методику пропедевтики наукового мовлення молодших школярів; критерії оцінювання розвитку наукового мовлення; навчальну програму; теоретичні висновки, сформульовані на основі практичної діяльності та експериментальної роботи. Registration Date 2025-05-29 popup.nrat_date 2025-05-29 Close