Search academic texts

Registration Number

0825U002566, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 204, Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Date

popup.evolution

o

Title

Evaluation of Productive and Reproductive Traits of Bees from Various Intra-Breed Crosses of the Carpathian Breed

Author

Mariia Stetsyshyn,

popup.head Vitalii V. Fedorovych
popup.opponent Volodymyr Cherevatov
popup.opponent Yurii V. Kovalskyi
popup.opponent Olena P. Razanova
popup.review Anton Y. Росhukаlin

Description

У дисертації проведені всебічні дослідження та отримано нові дані щодо екстер’єрних особливостей та господарськи корисних ознак бджіл різних внутрішньопородних кросів карпатської породи. З’ясовано співвідносну мінливість селекційних ознак бджіл підконтрольних кросів, а також продуктивних ознак у материнських бджолосімей і їх дочок. Виявлено ознаки, які суттєво корелюють з медовою продуктивністю бджіл, та рекомендовано їхнє ефективне застосування у селекційній роботі з запилювачами карпатської породи, що сприятиме підвищенню рентабельності пасік. У результатах досліджень обгрунтовано вплив селекційних формувань карпатської породи на господарськи корисні ознаки бджіл. У селекційній роботі з бджолами для визначення породної належності та чистопородності сімей, а також для контролю за якістю особин широко використовують екстер’єрні ознаки. Однією з найважливіших ознак екстер’єру бджіл є довжина хоботка. Встановлено, що довжина хоботка, залежно від селекційного кросу, коливалася від 6,68 до 6,72 мм, при цьому найбільшою вона була у комах п’ятої групи – 6,72 мм, що більше ніж у запилювачів решти селекційних формувань на 0,01–0,04 мм. Потенційні можливості бджіл щодо збирання корму значною мірою залежать від довжини і ширини їх передніх крил. Довжина правого переднього крила у підконтрольних бджіл знаходилася в межах 9,24 (четверта група) – 9,38 мм (шоста група), втім у більшості випадків різниця за названою ознакою між бджолами різних внутрішньопородних кросів була невірогідною. Найширше переднє крило відмічено у бджіл третьої групи (3,33 мм), а найвужче – у особин шостої групи (3,26 мм) з вірогідною різницею між ними 0,04 мм (P<0,05). При цьому найбільша кількість зачепів на задньому крилі спостерігалася у комах четвертої групи, дещо менше – у запилювачів контрольної і значно менше – у особин другої, третьої, п’ятої та шостої груп. У більшості випадків різниця між бджолами першої та решти груп була вірогідною (P<0,05–0,01). У бджіл різних селекційних кросів морфометричні характеристики крил – кубітальний і гантельний індекси та дискоїдальне зміщення знаходилися відповідно в межах 2,60–2,75, 1,04–1,11 та 3,34–4,79, втім різниця за ними між комахами контрольної та решти груп була недостовірною (виняток – гантельний індекс у особин шостої групи та дискоїдальне зміщення у комах п’ятої групи). Варто відмітити, що такі значення кубітального й гантельного індексів та дискоїдального зміщення є типовими для бджіл карпатської породи. Потенційна воскопродуктивність бджіл певною мірою залежить від довжини і ширини воскового дзеркальця. Найбільшою довжиною воскового дзеркальця відзначалися робочі бджоли третьої (1,43 мм), дещо нижчою – другої групи (1,41 мм), вони вірогідно переважали особин контрольної групи відповідно на 0,07 (P<0,001) та 0,05 мм (P<0,01). У бджіл решти груп ця ознака була майже на рівні особин контрольної групи – 1,37–1,38 мм. Не спостерігалося суттєвої різниці між комахами різних груп і за шириною воскового дзеркальця та тарзальним індексом. За сумою довжин 3-го і 4-го тергітів запилювачі майже всіх селекційних кросів (виняток – комахи четвертої групи) переважали особин контрольної групи на 0,11–0,21 мм (P<0,05-0,001). Аналіз яйценосності бджоломаток підконтрольних кросів засвідчує її хвилеподібну тенденцію із максимальними значеннями, залежно від групи, у періоди 18.05–29.05 та 30.05–10.06.2020 року (1610,2–1738,5 яєць на добу) з найвищими значеннями у бджоломаток четвертої групи в період з 23.04 по 05.05. У літній період (24.06–28.07.2020 р.) аж до завершення пасічного сезону (29.07–15.09.2020 р.) продуктивність маток поступово знижувалася, а різниця за цією ознакою між групами ставала менш помітною. Аналогічна тенденція спостерігалася і за кількістю закритого розплоду. Загальний стан і розмір бджолиної сім’ї характеризує її силу. Чим більше робочих бджіл, тим сильнішою є сім’я. Найбільшою силою бджолосім’ї усіх підконтрольних селекційних формувань характеризувалися під час огляду 10 червня (виняток – друга група) – від 15,8 до 19,7 вулички. При цьому вищі значення згаданої ознаки з 22 квітня (8,4 вулички) по 10 червня (19,7 вулички) спостерігалися у бджолосімей п'ятої групи, а 22 червня – ще й у четвертої (18,8 вулички), яка переважала за силою бджолосім’ї усіх решти груп аж до завершення досліджуваного періоду (2 вересня).

popup.nrat_date

2025-07-01