Search academic texts

Registration Number

0825U002681, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 228, Педіатрія

Date

04-07-2025

popup.evolution

o

Title

Optimization of the prediction of the pneumonia course in children of different age

Author

Roman V. Tkachuk,

popup.head Tetiana M. Bilous
popup.opponent Larysa V. Pypa
popup.opponent Nataliya V. Banadyga
popup.review Oleksandr Buriak
popup.review Uliana I. Marusyk

Description

Інфекційно-запальне ураження респіраторної системи посідає провідне місце з-поміж структури дитячої захворюваності не тільки в Україні, але й в усьому світі. Вагомими особливостями перебігу респіраторної патології у дітей є етіологічна структура інфекційного патогену та ступінь тяжкості перебігу інфекційно-запального процесу, що зумовлює різноманітну лікувальну тактику і місце проведення лікувальних заходів. Існуючі на сьогоднішній день стандартні діагностичні процедури супроводжуються отриманням у ряді випадків недостатньо об’єктивних результатів, що унеможливлює своєчасний вибір оптимальної лікувальної тактики. Це спонукає до пошуку нових неінвазивних біологічних маркерів, які б дали можливість діагностувати етіологію пневмонії у дітей та прогнозувати тяжкий перебіг пульмональної патології, а відповідно дасть змогу індивідуалізувати необхідну терапію, що знизить ризик можливих ускладнень, пришвидшить етап одужання та супроводжуватиметься медико-соціальною та економічною ефективністю. Виходячи з цього, дисертаційна робота присвячена можливості етіологічної діагностики пневмонії у дітей шляхом застосування комплексу неінвазивних діагностичних процедур, а також покращенню ефективності лікування хворих на інфекційно-запальне ураження легеневої тканини, шляхом вивчення прогностичної цінності комплексу отриманих результатів дослідження. Для вирішення поставленої мети і завдань дисертаційної роботи проведено одноцентрове перспективне відкрите когортне обстеження 232 дітей: 65 дітей із позагоспітальною пневмонією спричиненою вірусом SARS-CoV-2, 57 дітей, хворих на позагоспітальну пневмонію бактеріальної етіології, 100 дітей із гострим інфекційним запаленням респіраторної системи без ураження легеневої паренхіми та 10 соматично-здорових дітей в якості контрольної групи порівняння. Окрім стандартних загально-клінічних та інструментальних досліджень, усім дітям проведено комплексне обстеження із застосуванням неінвазивних діагностичних процедур для визначення активності інфекційно-запального процесу в дихальних шляхах. Дизайн наукової роботи передбачав комплексне клініко-параклінічне обстеження і спостереження за дітьми з гострими респіраторними запальними захворювання респіраторної системи впродовж усього періоду стаціонарного лікування. Доведено, що відносно легший перебіг захворювання відмічався для хворих із бактеріальною пневмонією, так як 50,7% випадків хворих на позагоспітальну пневмонію, викликаною вірусом SARS-CoV-2, і лише 29,9% дітей групи порівняння при поступленні до стаціонару первинно госпіталізувалися до відділення анестезіології та інтенсивної терапії, оскільки потребували протезування респіраторної функції, корекції водно-електролітного балансу та/або підтримки гемодинаміки із клініко-епідеміологічним ризиком: OR – 2,4, RR – 1,5, AR – 0,2. Вірогідною виявилася й різниця в активності інфекційно-запального процесу легеневої паренхіми за даними інфламатометричного патерну крові. Так, показано, що у дітей із позагоспітальною пневмонією вірусної та бактеріальної етіології відносно групи порівняння вірогідно зростали шанси наявності інтенсивнішого запального процесу в легеневій тканині при зростанні рівня -дефензину 1-3 у сироватці крові 5,1 нг/мл у 2,6 разу (AR – 0,2, RR – 1,6) та у 1,6 разу (AR – 0,1, RR – 1,2) відповідно. Отримані результати дають підстави вважати, що у дітей І клінічної групи з тяжким перебігом вірусної позагоспітальної пневмонії, які не отримували системні глюкокортикостероїди, відмічалося відносне зростання в необхідності протекції дихальної функції на 90,0% (RRI = 0,9). Натомість, у дітей ІІ клінічної групи, що мали тяжкий перебіг бактеріальної пневмонії та довенно отримували глюкокортикостероїдну терапію, ризик у необхідності інвазивної штучної вентиляції легень зменшився на 60,0% (RRR = 0,6). Таким чином, проведене дисертаційне дослідження розширює знання щодо клініко-лабораторної діагностики етіології пневмонії у дітей, визначення активності інфекційно-запального процесу легеневої паренхіми, а також поглиблює прогнозування тяжкого перебігу інфекційної респіраторної патології та дає можливість оптимізувати індивідуалізовану лікувальну тактику з застосуванням комплексу неінвазивних діагностичних процедур.

popup.nrat_date

2025-07-04