Search academic texts

Registration Number

0825U002682, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 222, Медицина

Date

09-07-2025

popup.evolution

o

Title

Establishing the latest forensic criteria for blood loss by using physical and morphohistological methods of studying human blood and tissues methods

Author

Kyrylo V. Shylan,

popup.head Viktor Bachynskyi
popup.opponent Borys V. Mykhailychenko
popup.opponent Serhii V. Kozlov
popup.opponent Valentyn V. Franchuk
popup.review Yurii Y. Rohovyi

Description

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 – Медицина (22 Охорона здоров’я). – Буковинський державний медичний університет Міністерства охорони здоров’я України, Чернівці, 2025. Встановлення об’єму крововтрати в померлих є одним з ключових аспектів судово-медичної експертизи, що відіграє вирішальну роль у визначенні причини смерті, механізму ушкоджень та обставин смерті. Адже масивна гостра крововтрата є однією з найпоширеніших причин смерті при травматичних ушкодженнях, дорожньо-транспортних пригодах, кримінальних діях, нещасних випадках, а також унаслідок деяких патологічних станів. На сучасному етапі в судово-медичній практиці відсутні стандартизовані високоточні методи кількісної оцінки обсягу крововтрати після настання смертні. Більшість методів, що застосовуються в практичній діяльності, мають певні обмеження щодо точності оцінки кількості втраченої крові, що може впливати на об'єктивність судових висновків. Постмортальні морфологічні зміни тканин ускладнюють візуальне визначення об’єму крововтрати, біохімічні маркери можуть змінюватися внаслідок агонального стану чи супутніх захворювань, а методики, що базуються на оцінці маси просочених кров’ю матеріалів, не відображають приховані внутрішні втрати крові. Таким чином, зберігається потреба в об'єктивному, чутливому і відтворюваному методі, здатному надати надійні кількісні дані про рівень крововтрати. Тому розробка нових, більш точних, методик визначення гострої крововтрати має велике значення як для судово-медичної науки, так і практики. У цій дисертаційній роботі проведене дослідження можливості застосування багатопараметричної диференційної Мюллер-матричної томографії зразків біологічних тканин і крові людини в точному встановленні об'єму крововтрати. Як об’єкти дослідження використовувалися зрізи головного мозку, прямого м’яза живота, шкіри, селезінки, нирки та полікристалічні плівки крові людей, які померли внаслідок масивної гострої крововтрати. Критеріями виключення були: лабораторно підтверджені будь-які екзогенні й ендогенні інтоксикації; наявність системних захворювань організму. У рамках дисертаційної роботи були використані наступні методи дослідження: азимутально-інваріантна поляризаційна мікроскопія (одержання поляризаційних зображень); диференційне Мюллер-матричне картографування (отримання диференційних Мюллер-матричних зображень і мап лінійного двопроменезаломлення, циркулярного двопроменезаломлення, лінійного дихроїзму та циркулярного дихроїзму); статистичний аналіз результатів багатопараметричного диференційного Мюллер-матричного картографування. Статистичну обробку даних проводили за допомогою прикладних програм MS® Excel® 2010™ і Statistica® 7.0. Здійснене дослідження дозволило розробити й обґрунтувати застосований метод Мюллер-матричної дифузної томографії для аналізу статистичних параметрів оптичних характеристик біологічних тканин і полікристалічних плівок крові у визначенні об'єму крововтрати. Була представлена аналітична модель формування топографічних мап лінійного й циркулярного двопроменезаломлення, лінійного та циркулярного дихроїзму біологічних зразків, що відображають зміни при різних об'ємах крововтрати. Був визначений діапазон чутливості запропонованого методу: для лінійного двопроменезаломлення – ∆V = 0÷1000 мм3; для циркулярного двопроменезаломлення – ∆V = 0÷1500 мм3; для лінійного дихроїзму – ∆V = 0÷2000 мм3; для циркулярного дихроїзму – ∆V = 0÷2500 мм3. Отже, отримані результати засвідчують статистично достовірний взаємозв’язок між об’єму крововтрати та змінами полікристалічної складової гістологічних зрізів прямого м’яза живота, головного мозку, шкіри, нирки, селезінки та полікристалічних плівок крові, що описано в рамках застосування комплексу методів багатопараметричного диференційного Мюллер-матричного картографування.

popup.nrat_date

2025-07-04