Search academic texts

Registration Number

0825U002759, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 261, Пожежна безпека

Date

popup.evolution

o

Title

Increasing the effectiveness of fire protection of wooden building structures with impregnating fire-retardant substances when replacing fire retardants

Author

Maksym O. Haiduk,

popup.head Andrii F. Gavryliuk
popup.opponent Serhii V. Pozdieiev
popup.opponent Anatolii S. Bielikov
popup.review Oleh Y. Pazen
popup.review Roman B. Veselivskyi

Description

У дисертаційній роботі досліджений впливу просочувальних вогнебіозахисних речовин на показники пожежної небезпеки дерев’яних будівельних конструкцій при заміні вогнезахисного засобу під час повторного вогнезахисного просочування, а також розкриті закономірності впливу чинників пожежної небезпеки при заміні просочувальних вогнебіозахисних речовин на їх вогнезахисну ефективність. У вступі наведено загальну характеристику дисертації, обґрунтовано актуальність теми досліджень, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено об’єкт та предмет дослідження, наведено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів. У першому розділі на підставі проведення аналізу статистичних даних окреслена тенденція залучення представників територіальних підрозділів ДСНС до перевірок якості виконання робіт з вогнезахисту дерев’яних будівельних конструкцій, що свідчить про збільшення кількості виконаних робіт даного роду, а також про зацікавлення замовників вогнезахисного просочування у належному вогнезахисту, що забезпечує пожежну безпеку об’єкту. За результатами аналітичних досліджень висновків комісій з перевірок вогнезахисту дерев’яних будівельних конструкцій виявлено залежність між неналежним вогнезахистом дерев’яних будівельних конструкцій та вогнезахисними розчинами. А саме те, що в більшості випадків поверхневе просочування проводилось іншим вогнезахисним розчином ніж попереднім. У другому розділі на підставі проведеного аналізу існуючих в Україні методів дослідження вогнезахисту дерев'яних будівельних конструкцій виявлено переваги та недоліки кожного з методів контролю якості вогнезахисного оброблення. За результатами аналітичного дослідження встановлено суттєві недоліки експрес-методу, зумовлені технічно низькою точністю та моральною застарілістю, що проявляється у можливості визначення лише ІІ-ї групи вогнезахисту, технічних складнощах відбору зразків та відсутності чітких критеріїв випробування. Визначено, що прискорений метод визначення вогнезахисних властивостей є найбільш ефективним та об'єктивним, проте обмежується виключно лабораторними умовами, а методи контролювання придатності просоченої деревини є найбільш сучасними для перевірки якості вогнезахисного просочування безпосередньо на експлуатованих об'єктах. На основі проведеного аналізу обґрунтовано доцільність використання для подальших досліджень прискореного методу визначення вогнезахисних властивостей, методу контролювання за температурою займання та методу контролювання за ознакою самостійного горіння, як найбільш ефективних і оптимальних методів. У третьому розділі проведенні експериментальні дослідження з виготовленням зразків, які піддані повторному вогнезахисному оброблянню з заміною вогнезахисного засобу. Проведені дослідження дають підстави стверджувати, що заміна вогнезахисного засобу вливає на основні показники вогнезахисної ефективності, такі як: втрати маси, ознаки самостійного горіння та температури займання. В цілому динаміка зміни основних показників демонструє їх погіршення. На основі отриманих результатів можна припускати, що вогнезахисні засоби можуть бути не сумісними, при проведені повторного вогнезахисного обробляння, оскільки призводять до зниження вогнезахисної ефективності. В четвертому розділі з використанням рентгенофлуоресцентного аналізу та методів хімічного аналізу досліджено, що найчастіше до складу вогнебіозахисних речовин входить компоненти: діаммонійфосфат, ортофосфорна кислота та карбамід. На основі визначених компонентів методом повнофакторного експерименту розроблене оптимальне співвідношення складу вогнезахисної речовини, що забезпечує вогнезахист дерев'яних будівельних конструкцій при заміні вогнезахисних засобів а саме: діаммонійфосфат – 4 %, карбамід – 6 %, фосфатна кислота 12 %. Встановлена закономірність впливу відсоткового масового значення фосфатної кислоти, карбаміду та діамонійфосфату на вогнезахист дерев'яних будівельних конструкцій, а саме для температури займання та втрати маси. З використанням сучасних статистичних методів забезпечено відтворюваність результатів експериментів, а також підтверджено загальну збіжність кожного окремого експерименту. При цьому абсолютні відхилення між усередненими результатами досліджень не перевищують для показника втрати маси - 1,81%, а для температури займання - 0,49%. Розроблений та сертифікований вогнезахисний засіб – просочувальна вогнебіозахисна речовина для деревини та целюлозовмісних матеріалів «FIRE BREAK».

popup.nrat_date

2025-07-07