Search academic texts

Information × Registration Number 0825U002911, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 16-07-2025 popup.evolution o Title Ecological State: Theoretical and Legal Analysis. Author NINA K. DASHKOVSKA, popup.head Evgen N. Bilousov popup.opponent Dmytro V. Fedchyshyn popup.opponent OLEH Z. PANKEVYCH popup.review OLESIA Y. TRAHNIUK popup.review Yevhenii P. Suietnov Description Дисертація присвячена комплексному аналізу еволюції концепції екологічної держави в сучасних умовах глобалізації, технологічних трансформацій та зростаючих екологічних викликів. У контексті стрімкого розвитку ринкових механізмів, інноваційних технологій та зміни світових пріоритетів в управлінні суспільством, традиційні моделі соціальної держави набувають нових вимірів. Авторка роботи підходить до дослідження проблеми крізь інтеграцію соціальних та правових аспектів, обґрунтовуючи необхідність формування теорії екологічної держави, де державне управління стає інструментом забезпечення не лише соціальної справедливості, але й екологічної безпеки та сталого розвитку. Такий підхід є актуальним з огляду на зростання глобальних екологічних криз, необхідності перерозподілу фінансових ресурсів та інтеграції новітніх технологій у систему державного управління. У дослідженні застосовано міждисциплінарний підхід, який поєднує теоретико-методологічні засади правознавства, соціології та політичних наук. Проведено систематизований аналіз наукової літератури та нормативно-правових актів, що дозволило виділити основні напрямки розвитку концепції екологічної держави та розробити нову класифікацію її моделей на базі інтеграції ринкових механізмів, інноваційного стимулювання та адаптивного управління. Особлива увага приділена порівняльному аналізу стратегій екологічної модернізації держави, розглянуто досвід європейських держав у впровадженні децентралізованого регулювання, біорегіоналізму та посилення регуляторних функцій держави. Теоретичне значення дисертаційного дослідження: у процесі дослідження сформовано багатовимірну модель аналізу феномену екологічної держави, яка включає такі взаємопов’язані компоненти: • Правове регулювання екологічних відносин — це система юридичних механізмів та інструментів, через які здійснюється регулювання відносин у сфері взаємодії з довкіллям. Це включає національне законодавство, міжнародні угоди, регуляторні акти та механізми контролю за їх дотриманням. • Вдосконалення структури публічного адміністрування — передбачає створення спеціалізованих державних органів з чітким розподілом повноважень, які здатні ефективно координувати взаємодію між різними секторами (промисловість, сільське господарство, енергетика, транспорт тощо) для забезпечення екологічної безпеки. • Ідеологічний супровід та експертний вимір — формування інформаційно-комунікаційної платформи, що забезпечує: інтеграцію громадських ініціатив у процес прийняття рішень, залучення експертних груп до аналізу екологічних ризиків, врахування пропозицій правозахисних організацій, демократизацію процесу формування екологічної політики Обґрунтовано необхідність переходу від традиційної моделі соціальної держави до концепції, де екологічна безпека стає стратегічним пріоритетом поряд із соціальними гарантіями громадян. Сформульовано основні ознаки моделі екологічної держави, серед яких пріоритетність екологічних цінностей, розвинена система екологічного законодавства, активні правові механізми захисту екологічних прав громадян, а також баланс між економічним розвитком та охороною довкілля. У дослідженні проведено детальний аналіз трансформаційного характеру екологічної демократії як концепції, що інтегрує екологічну раціональність у процес прийняття державних рішень. Визначено ключові виклики, серед яких питання участі громадян і популізм, роль експертів і технократії. Розроблено концептуальну модель демократизації екологічної експертизи, що включає створення дорадчих форумів та інституційних механізмів, спрямованих на забезпечення прозорості прийняття екологічних рішень уповноваженими державними органами. Одним із важливих аспектів дисертаційного дослідження є розгляд екологічних прав як невід’ємної складової системи прав людини. Дослідження узагальнює досвід Європейського Союзу у формуванні спільних екологічних стандартів, що забезпечують реалізацію як матеріальних, так і процесуальних екологічних прав. Запропоновано нові підходи до імплементації принципу «забруднювач платить» та принципу «обережності», що сприяють розвитку ефективних механізмів компенсації завданої шкоди та створенню спеціалізованих судових інстанцій. Запропоновано комплексну модель екологічної держави, яка розкриває взаємозв’язок між системами перерозподілу організаційних ресурсів та механізмами фінансування екологічних заходів. Аналіз показав, що ефективне впровадження інноваційних методів управління дозволяє посилити регуляторну функцію держави, сприяючи більш справедливому розподілу доходів та забезпеченню високих екологічних стандартів. У дослідженні підкреслюється ключова роль участі громадськості у забезпеченні прозорості прийняття рішень та доступності правосуддя як основних складових демократичного врядування у сфері довкілля. Registration Date 2025-07-14 popup.nrat_date 2025-07-14 Close