Search academic texts

Information × Registration Number 0825U003150, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 29-07-2025 popup.evolution . Title Metabolic processes in the body of pigs and their correction with bio-additives under uncomfortable indoor microclimate conditions Author Andriyana I. Dmytrotsa, popup.head Stakh O. Vovk popup.opponent Oleg I. Vishchur popup.opponent Yaroslav V. Lesyk popup.review Myron A. Petryshyn popup.review Natalia N. Fedak Description Дисертаційна робота присвячена дослідженню метаболічних процесів в організмі свиней, зокрема поросних і лактуючих свиноматок та поросят за дискомфортних умов утримання і використання у раціонах годівлі імуностимулюючих і оксидопротекторних біодобавок. У вступі обґрунтовано актуальність вибору теми дисертаційних досліджень, зв’язок з науковими програмами, відображено мету і завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження. На їх основі висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів. У першому розділі дисертаційної роботи «Метаболічні процеси в організмі свиней та їх корекція біодобавками за дискомфортних умов мікроклімату приміщень» (огляд літератури) проаналізовано результати досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців щодо обраного напрямку досліджень, зокрема описано основні параметри мікроклімату та їх вплив на організм свиней, особливості формування імунної та антиоксидантної систем у свиноматок та поросят за дискомфортних умов мікроклімату приміщення, а також можливі способи корекції імунного статусу та окисно-відновних процесів в їх організмі імуностимуляторами та біодобавками. У другому розділі «Умови, матеріал та методика проведення досліджень» охарактеризовано місце проведення експериментів, описано схему та основні методи, які використовували при проведенні імунологічних, біохімічних, санітарно-гігієнічних та зоотехнічних досліджень. У третьому розділі «Перебіг імунних і окисно-відновних процесів в організмі свиноматок за порушення параметрів мікроклімату приміщень та їх корекція біодобавками» проаналізовано вплив параметрів мікроклімату на біохімічні показники крові та активність імунної системи свиноматок у різні фізіологічні періоди, а також ефективність корекції цих порушень шляхом застосування біодобавок Вікасол, Алкосель та їх поєднання. Встановлено, що умови утримання свиноматок у дослідному господарстві не відповідали вимогам щодо температурно-вологісного режиму згідно з ВНТП–АПК–02.05, що спричинило розвиток теплового стресу. Водночас включення до раціонів біодобавок Вікасолу й Алкоселю — як окремо, так і у поєднанні — виявило позитивну оптимізуючу дію на імунні та окисно-відновні процеси в організмі тварин за умов порушеного мікроклімату. Зокрема, при згодовуванні Вікасолу у крові свиноматок вірогідно підвищувався вміст гемоглобіну на 11,3–13,8 % (Р<0,001), при застосуванні Алкоселю — на 9,8 % (Р<0,01) до 13,7 % (Р<0,001), а при одночасному використанні обох добавок — на 15,2–29,2 % (Р<0,001) порівняно з контролем. Водночас спостерігалося зниження кількості еритроцитів у крові свиноматок після опоросу: на 5-ту добу — в 1,2 разу, на 21-шу добу — в 1,1 – 1,3 разу залежно від дослідної групи, відносно рівня до опоросу. Використання досліджуваних біодобавок також суттєво впливало на рівень лейкоцитів. За 5 діб до опоросу кількість лейкоцитів достовірно зростала на 8,5–21,1 % (Р<0,01–0,001), на 5-ту добу — на 13,2–30,9 % (Р<0,05–0,001) і на 21-шу добу — на 2,11–5,5 % (Р<0,05) порівняно з контролем. Підвищений рівень лімфоцитів у свиноматок контрольної групи до опоросу вказував на імунодефіцитний стан. Додавання Вікасолу та Алкоселю сприяло зниженню цього показника: на 2,5–5,3 % до опоросу та на 1,2–7,2 % після опоросу, що свідчить про зниження імунного навантаження на організм тварин. Аналіз лейкоцитарної формули показав, що кількість еозинофілів, моноцитів і паличкоядерних нейтрофілів достовірно не змінювалась. Проте, за введення біодобавок зростала кількість сегментоядерних нейтрофілів: у першій групі — з 2,4 % до 3,0 %, у другій — з 3,2 % до 4,8 %, у третій — з 3,9 % до 6,0 % (Р<0,05). Біодобавки сприяли підвищенню фагоцитарної активності нейтрофілів. За 5 діб до опоросу цей показник зростав: на 2,0 % (Р<0,05) у першій групі, на 4,3 % (Р<0,01) — у другій і на 8,0 % Р<0,001) — у третій. Після опоросу спостерігалося подальше підвищення на 3,0–6,0 % (Р<0,05–0,01) залежно від групи. Концентрація загального білка та його фракцій залишалась у межах фізіологічної норми протягом усього дослідного періоду, але за використання біодобавок фіксувалося їх незначне підвищення. Застосування Вікасолу, Алкоселю та їх поєднання сприяло підвищенню неспецифічної резистентності організму. За 5 діб до опоросу рівень бактерицидної активності сироватки крові (БАСК) зростав у першій групі на 5,6 %, у другій — на 6,3 %, у третій — на 8,8 % (Р<0,01). Аналогічна тенденція спостерігалася щодо лізоцимної активності сироватки крові (ЛАСК): приріст становив 0,3 %, 1,8 % та 3,9 % відповідно (Р<0,05). Після опоросу також фіксувалося достовірне підвищення цих показників. На 5-ту добу показник БАСК підвищувався на 9,1 % і 11,7 %, а ЛАСК — на 2,5–7,5 % (Р<0,01) у дослідних групах порівняно з контролем. На 21-шу добу після опоросу ці показники залишалися вищими у другій та третій дослідних групах. Вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у крові всіх тварин дослідних груп залишався в межах фізіологічної норми (50–90 ммоль/л), що свідчить про відсутність патологічної імунної відповіді. Registration Date 2025-07-25 popup.nrat_date 2025-07-25 Close