Search academic texts

Registration Number

0825U003446, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 281, Публічне управління та адміністрування

Date

25-08-2025

popup.evolution

o

Title

Improvement of state-public cooperation on the implementation of state health policy.

Author

Oksana Rokunets-Sorochan,

popup.head Iryna Matvieienko
popup.opponent Mykola Lakhyzha
popup.opponent Vitaliy Bashtannyk
popup.review Oleksandr I. Voronov
popup.review Hanna Panchenko

Description

У вступі до дисертації обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовано мету та завдання, визначено об’єкт, предмет роботи. Розкрито наукове та практичне значення дисертаційного дослідження. Перший розділ присвячений науково-прикладним засадам державно-громадської взаємодії в публічному управлінні та адмініструванні сферою охорони здоров’я. Проведений аналіз засвідчив міждисциплінарний характер поняття «взаємодія» та відсутність єдиної дефініції в українській і зарубіжній науці. У сфері публічного управління вона розглядається як діяльність, процес, співпраця, комунікація, що забезпечує ефективне виконання функцій влади. Виокремлено методи взаємодії в публічному управлінні та адмініструванні. Форми взаємодії в публічному управлінні та адмініструванні класифіковано за: спрямованістю; видами діяльності; організаційною формою. Узагальнено принципи взаємодії. На підставі проведеного аналізу надано авторське визначення взаємодії в публічному управлінні та адмініструванні як спеціальної діяльності суб’єктів публічного управління та адміністрування, яка ґрунтується на принципах демократичності, відкритості, прозорості, відповідальності держави і громадськості та спрямована на побудову партнерських стосунків держави і громадянського суспільства для вироблення і реалізації державної політики у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Державно-громадська взаємодія реалізує дану взаємодію шляхом побудови взаємовідносин громадянського суспільства з органами ПУА з врахуванням правового поля. У сфері охорони здоров’я взаємодія передбачає залучення громадськості до формування політики, партнерські відносини між державою, медичними закладами, пацієнтами та професійними організаціями. Акцент робиться на індивідуальних взаємодіях, участі громад у прийнятті рішень, розвитку пацієнтцентрованого підходу. Систематизовано види та методи взаємодії та її цілі. З’ясовано, що у зарубіжній та вітчизняних теоретико-прикладних джерелах відсутнє поняття «державно-громадська взаємодія в сфері охорони здоров’я». Надано авторське визначення державно-громадської взаємодії в сфері охорони здоров’я як суб’єкт-суб’єктної взаємодії, яка обумовлена взаємовпливами й партнерством між суб’єктами публічного управління та адміністрування і громадянським суспільством, а також окремими громадянами з розвитку сфери і системи охорони здоров’я як пацієнторієнтованих, спрямованих на забезпечення доступності, рівності, якості медичних і немедичних послуг та медичної допомоги. У другому розділі визначено методологічне підґрунтя державної політики в сфері охорони здоров’я як основи побудови державно-громадської взаємодії. З’ясовано, що в науковому дискурсі відсутнє єдине визначення державної політики у сфері охорони здоров’я. Узагальнення наявних визначень дозволило окреслити її як стратегічну, нормативно та інституційно оформлену діяльність держави. Виявлено ключові характеристики політики у сфері охорони здоров’я. Теоретичним підґрунтям виступають концепції ефективності, сталості, рівності, модель переконань щодо здоров’я та електронної охорони здоров’я. Проаналізовано нормативно-правові акти України, що регламентують державно-громадську взаємодію у сфері охорони здоров’я. Визначено інституційні, організаційні, дослідницькі та громадські компоненти взаємодії, а також її цілі. Виокремлено форми державно-громадської взаємодії щодо реалізації державної політики в сфері охорони здоров’я, визначені в правових актах. Класифіковано види державно-громадської взаємодії, регламентовані правовими актами. З’ясовано, що нормативні акти закріплюють принципи взаємодії. Узагальнено методи державно-громадської взаємодії. Державно-громадська взаємодія є важливою умовою ефективної реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я. Третій розділ присвячений визначенню пріоритетних напрямів вдосконалення державно-громадської взаємодії з питань реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я. Проаналізовано приклади нормативного забезпечення участі громадськості на всіх етапах політичного циклу, міжсекторальну координацію, розвиток соціальних кооперативів, використання цифрових каналів комунікації тощо. Підкреслено роль пацієнтських організацій як суб’єктів політичного представництва інтересів громадян і незалежного контролю. Пацієнтські організації сприяють формуванню політики, що відповідає реальним потребам населення. Запропоновано шляхи вдосконалення державно-громадської взаємодії при реалізації державної політики в сфері охорони здоров’я в Україні. Запропоновано класифікацію ключових показників ефективності (КРІ) державно-громадської взаємодії, що включає: процесні ключові показники ефективності; результативні ключові показники ефективності; інституційні ключові показники ефективності; кількісні ключові показники ефективності; якісні ключові показники ефективності. Запропоновано цілісний алгоритм взаємодії з донорами, який відображає логіку процесів, визначає процедури залучення, координації, впровадження та моніторингу донорських ініціатив.

popup.nrat_date

2025-08-14