Search academic texts

Registration Number

0825U003936, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 081, Право

Date

popup.evolution

o

Title

Municipalism as a concept: general theoretical research

Author

Inna Postoronka,

popup.head Dmytro V. Shvets
popup.opponent Andryi Y. Boichuk
popup.opponent Valerij O. Velychko
popup.review Viktoriia S. Sirko
popup.review Alla Pyshna

Description

У дисертації вперше в межах вітчизняної фундаментальної юридичної науки з урахуванням надбань науки конституційного та муніципального права, а також у світлі світового досвіду комплексно показано природу муніципалізму як багатоаспектного політико-правового явища. Всебічний аналіз історико-теоретичних передумов становлення й розвитку муніципалізму надав змогу аргументувати, що: − «становлення історичних форм муніципалізму (міста-поліси Стародавньої Греції та муніципії Стародавнього Риму) прямо пов’язане з первинними процесами формування державності»; − «виникнення та розвиток історичних форм муніципалізму логічно і транспаретно відображають особливості становлення демократичних форм публічного управління через самоорганізацію людини на різних етапах становлення феноменології загальної і національної державності»; − «базові теорії місцевого самоврядування, а по суті муніципалізму, формувалися на засадах визначення основної суб’єктно-об’єктної ролі та місця людини в самоорганізації й системі державного управління, а також визначення пріоритетних підходів до розподілу повноважень між різними рівнями публічної влади (державної та самоврядної)». Доведено, що «розгляд теоретичних засад формування, становлення, розвитку й вдосконалення муніципалізму» необхідно здійснювати, з одного боку, у контексті його локального вимірювання, а з другого – розглядати через призму дихотомії «локальне / глобальне», зважаючи на його глобалістський потенціал. Продемонстровано, що тільки у своїй єдності національні та міжнародні аспекти в розумінні сутності муніципалізму надають змогу стверджувати про існування цього явища не лише як привабливої концептуально-праксеологічної моделі, а й як об’єктивної реальності, що має аксіологічно-наративні, структурно-інституціональні, конститутивні, законодавчо-нормативні, функціонально-телеологічні, історичні, національні та ментально-конотаційні параметри, які шляхом еволюції утворилися під впливом відповідних самоврядно-демократичних ідей та принципів. Наголошено, що «врахування характерологічних змістовних, функціональних, наративних, конотаційних, контекстуальних та ідентифікаційних рис природи сучасного муніципалізму надає можливість визначити, осмислити та зрозуміти системні критерії, що формують, детермінують, актуалізують і трансформують досліджуване явище в сучасний період розвитку демократичної держави». Показано, що «орієнтири формування й функціонування сучасного муніципалізму, які становлять систему соціально-нормативних координат, мають суттєве ціннісне (аксіологічне) та принципове (засадниче) значення. Тому, допоки в кожній територіальній громаді й органі місцевого самоврядування відповідні цінності та принципи не знайдуть свого всебічного визнання й практичного втілення, місцеве самоврядування залишатиметься лише привабливою демократичною декларацією, а його процедурно-технологічні досягнення і потенціал – без належної реалізації, якщо їх не буде підкріплено індивідуальною, груповою та колективною мотивацією жителів – членів територіальної громади». Аналіз міжнародного та національного досвіду організаційно правового забезпечення муніципалізму надав змогу дійти таких висновків. У сучасному міжнародному публічному праві фактично склалася парадигма сприйняття державами міжнародних правових стандартів місцевого самоврядування, які, з одного боку, є засадничими принципами локальної демократії, у яких узагальнено західний (європейський) досвід муніципальної діяльності та муніципального будівництва, а з другого – цінностями муніципалізму, що мають бути сприйняті Україною як державою, яка розвиває свої інституції в контексті європейської правової традиції та культури. Муніципалізм втілюється саме за рахунок нормативно-технологічного процесу легалізаційної діяльності, його належного нормативно організаційного та забезпечення. нормативно-технологічного супроводження й Універсальний характер територіальної людської спільноти – громади – полягає в тому, що в умовах демократичної правової державності та демократизації суспільного й державного життя вона трансформується у повноцінного суб’єкта конституційного й муніципального права, одночасно виконуючи роль і спільноти (територіальної громади), і локального соціуму. Зокрема, а) вона водночас репрезентує як спільноту, так і сформований на її основі локальний соціум у вигляді територіальної громади; б) у межах її існування вирішуються не лише питання місцевого значення (ст. 140 Конституції України) (соціуму), а й питання індивідуального, групового та колективного значення для людини (спільноти); в) вона охоплює механізми формування, реалізації й постійного оновлення публічної влади, форм народовладдя та самоорганізації через використання демократичних принципів, методів і форм. Правосуб’єктність територіальної громади формує її інституційну спроможність, що надає можливість мешканцям територіальної громади існувати та функціонувати як реальний,

Registration Date

2025-10-17

popup.nrat_date

2025-10-17