Search academic texts

Registration Number

0825U004090, PhD dissertation

Status

Доктор філософії

Date

14-11-2025

popup.evolution

o

Title

Stenting of the patent ductus arteriosus as a stage of palliative treatment of congenital heart defects with ductus-dependent pulmonary circulation.

Author

Oleksandra O. Motrechko,

popup.head Andrii V. Maksymenko
popup.opponent Oleksandr Romaniuk
popup.opponent Iryna A. Perepeka
popup.review Olga S. Borodinova
popup.review Raad Tammo

Description

Дисертаційна робота мала на меті удосконалити метод стентування ВАП та покращити результати даного втручання при вроджених вадах серця з дуктус-залежним легеневим кровотоком (ВВС з ДЗЛК). У дисертаційній роботі проаналізовано клінічний матеріал 69 пацієнтів, яким в період з 2009 по 2024 рр. у ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» було проведено стентування ВАП. До досліджуваної групи належали пацієнти з різними анатомічними варіантами ціанотичних ВВС з ДЗЛК: АЛА з ІМШП була діагностована у 21 (30,4 %) пацієнта, ТФ з незливними гілками ЛА– у 17 (24,6 %), ТФ з АЛА – 11 (15,94%), ЄШ з АЛА чи СЛА – 11 (15,94%), три з них мали незливні гілки ЛА з білатеральними ВАП; ТФ з АЛА ІІІ типу та ВАЛКА –5 (7,24%) та інші ВВС, що потребували збагачення легеневого кровотоку (ТФ з СВКЛА та незливними гілками ЛА, ЗАС ІІІ типу та ІГПШ) – 4 (5,97 %). Медіана віку досліджуваної групи хворих склала 10 [3, 52] (0, 642) днів. Середня вага оперованих пацієнтів склала 3,77 ± 1,8 кг (від 1,9 до 11,0 кг). Кількість хворих чоловічої та жіночої статі становила 34 (49,28%) та 35 (50,72%) відповідно. При плануванні стентування ВАП проводили ехокардіографічну оцінку ВАП (вимірювання діаметру аортального, легеневого кінця та довжини протоки) при звивистих формах ВАП – додатково виконували КТ дослідження ОГП з внутрішньовенним контрастуванням (n=20) для детальної оцінки анатомії ВАП та гілок ЛА. За підсумками дослідження вперше в Україні проаналізовано метод стентування ВАП при ВВС з ДЗЛК, розширено спектр ВВС, які можуть отримати даний паліативний етап лікування та удосконалено методики стентування з урахуванням анатомії вад та протоколу периопераційного ведення. Це дозволило проводити паліативну корекцію у малоінвазивний спосіб із значною меншою травматичністю процесу та забезпечує надійне джерело легеневого кровотоку, а також створення оптимальних умов для росту і розвитку легеневого судинного русла у новонароджених та немовлят. Найкращими для імплантації стента є рівні та короткі ВАП. Удосконалення методики стентування для підвищення ефективності втручання потребували випадки анатомічно складних ВАП: S-подібної, звивистої, С-подібної, вертикальної, оклюзованої та протоки з атиповим відходженням чи при наявних супутніх стенозах гілок ЛА. Вперше запропоновані модифікації методики стентування, зокрема: застосування ангіографічного катетера для канюляції ВАП; моделювання кінчика провідника та методика «якоріння» провідника сприяло успішному проходженню та імплантації стента при анатомічно складних формах ВАП. Впроваджені модифікації дозволили успішно імлантувати стент у 37,68% пацієнтів. Впровадження периопераційного протоколу введення пацієнтів створило умови для успішного стентування протоки на допераційному етапі та забезпечило врівноваження системного та легеневого кровотоків у післяопераційному періоді. Як наслідок забезпечило зниження ранньої летальності з 2,89 % до 1,45%, а розвитку ранніх ускладнень з 17,4% до 11,6%. Стентування ВАП у 96,73 % (59 з 61 пацієнта) дозволило створити умови для росту гілок ЛА (збільшення індекса Наката з 120,6 [99,5, 151,07] (18,12 – 1173,76) до 196,25 [160,05, 302,89] (62,8 –1631,86) (p<0,001), та збільшення загального легеневого індексу з 104,0[84, 161] (44–209) до 166,0[141,75, 201,25] (117–259)(p<0,001)), для подальшого успішного дво- чи одношлуночкового шляху корекції. Оптимальний ріст гілок відмічався також в когорті пацієнтів з наявним первинним стенозом однієї (n=4) чи обох гілок ЛА (n=3). Крім того стентування забезпечило достатній та симетричний ріст гілок у пацієнтів з незливними гілками ( n=17) та білатеральними ВАП (n=2). Ризик реоперацій в когорті стентування лишається достатньо високим 36,23% ( n=25). Більшість з них 24,64% (n=17) потребували балонної ангіопластики (БА) стента з метою збільшення шунта, що було пов’язано з ростом дитини. Балонна стентопластика дозволяла адаптувати розмір шунта до ваги дитини та відтермінувати радикальну корекцію (РК) до оптимального періоду безсуперечного радикального втручання, з урахуванням маси тіла та інших вікових анатомічних особливостей ССС. В когорті новонароджених, в порівнянні з хірургічним методом збагачення легеневого кровотоку (накладання системно-легеневого анастомоза) стентування супроводжувалось меншим відсотком загальної летальності – 14,28% (7 пацієнтів з 49) та 27,1% (29 пацієнта з 107) (р=0,0002), відповідно; коротшим терміном перебування у ВАІТ 7 [6;17] діб та відповідно 11 [7;17,5] діб (р=0,04) та потребою в нижчих дозах міметичної підтримки помірних та високих доз міметичної підтримки потребували 3 (6,12%) – в групі стентування ВАП та 34 (31,7,%) пацієнтів у групі СЛА та (р =0.001). На сьогоднішній день в Україні дана методика не має широкого розповсюдження та може стати корисним надбанням для можливого удосконалення діагностично-лікувальних стратегій у царині дитячої кардіохірургії.

Registration Date

2025-11-12

popup.nrat_date

2025-11-12