Search academic texts

Registration Number

0826U000100, PhD dissertation

Status

Доктор філософії

Date

24-02-2026

popup.evolution

o

Title

Transformation of windbreaks in the eastern part of the Right-Bank Forest-Steppe under climate change

Author

Olha M. Tupchii,

popup.head Vasyl Y. Yukhnovskyi
popup.opponent Volodymyr P. Shlapak
popup.opponent Roman A. Yaroshchuk
popup.opponent Tetiana P. Lozinska
popup.review Andrii P. Pinchuk

Description

Аналіз динаміки кліматичних показників регіону досліджень за десятирічні періоди з 1961 по 2024 роки засвідчив кліматичні зміни, головною причиною яких стало зростання високих температур повітря. Рік польових досліджень став першим календарним роком, який на 1,5 °C перевищив потепління порівняно з доіндустріальним рівнем. Аналітичний аналіз прогностичних моделей вказує на ймовірне підвищення температури повітря в Україні ще на 1–1,5 ºС через наступні 30 років. Виявлені тенденції змін клімату необхідні для розроблення рекомендацій впровадження інноваційного агролісівництва з введенням посухостійких деревних видів щодо адаптації агроландшафтів до кліматичних змін. Дослідження оптимізації параметрів полезахисних насаджень в рамках їх трансформації в системи агролісівництва, сучасного стану і меліоративних властивостей лісових смуг проведено у період 2023–2025 рр. Досліджувані полезахисні насадження VI–VIII класів віку повністю здійснюють меліоративний вплив на міжсмуговий простір. Захисні висоти трансформованих лісових смуг на 2–4 м менше традиційних насаджень, що відображається на зниженні їх продуктивності на І–ІІ клас бонітету. Виявлено, що трансформація традиційних лісових смуг у лінійні насадження системи орно-польового агролісівництва призводить до зміни як параметричної структури лісових смуг, так і їх конструктивних особливостей. Загалом всі трансформовані полезахисні насадження набули ажурної та продувної конструкції, що здійснює ефективний вплив на вітрорегулювання, меліоративний захист прилеглих територій. Трансформовані лісові смуги характеризуються кращим санітарним станом на відмінну від традиційних. Про це свідчить індекс санітарного стану, який коливається у межах 2,0–2,9 та 1,5–2,4 у традиційних і трансформованих лісових смугах відповідно. Відсутність сухостійних дерев або їх невелика частка (до 2,6 %) у трансформованих лісових смугах покращують стан цих насаджень. Цей факт підтверджують і менші значення середньозважених класів Крафта, які засвідчують більшу частку панівних і домінантних дерев у трансформованих насадженнях. Агрохімічний аналіз ґрунтів полезахисних лісових смуг показав, що запаси гумусу у лісових смугах перевищують аналогічний показник орних земель на 10,7 і 3,4 % на віддалях 3Н і 10Н відповідно. Нижчі показники вмісту гумусу зафіксовано у трансформованих лісових смугах, що пояснюється зменшенням товщини підстилки, а деінде її повною втратою. Виявлено істотне переважання легкогідролізованого азоту у верхньому 0–10 см горизонті ґрунту у всіх лісових смугах порівняно з його вмістом у глибших горизонтах. Відмічено значно нижчий вміст азоту у верхньому шарі ґрунту трансформових лісових смуг порівняно із традиційними смугами. Цей феномен пояснюється більшою наявністю і активністю ґрунтових мікроорганізмів у традиційних лісових смугах, пов’язаною з більшою потужністю лісової підстилки і опаду. Найбільше накопичення фосфору виявлено у традиційних лісових смугах у верхньому 0–10 см шарі ґрунту, де його запас становив 156,80 мг/кг. Такий запас фосфору зумовлений слабо-кислою реакцією ґрунту (Ph – 6,47) і наявністю високої концентрації органічної речовини і мікоризних грибів, які створюють середовище для поглинання фосфорних іонів коренями рослин. У трансформованих лісових смугах уміст фосфору у верхньому шарі ґрунту у всіх випадках на 11,4–14,5 % менше порівняно з аналогічним показником традиційних лісових смуг. Значне накопичення фосфору зафіксовано в орному шарі ґрунту на відстанях 3 і 10 висот від лісових смуг, де його вміст коливався від 117,60 до 170,40 мг/кг. Такі запаси пояснюються нейтральною кислотністю ґрунту та його інтенсивним обробітком. Ґрунти під лісовими смугами характеризуються кислою реакцією ґрунтового розчину, де рН набуває значень від 4,64 до 5,50. Ґрунт нижніх горизонтів лісових смуг характеризується меншою кислотністю, ніж верхніх шарів ґрунту. Це пояснюється прискореною мінералізацією органічної речовини. Кислотність ґрунту трансформованих лісових смуг суттєво відрізняється від кислотності ґрунтів традиційних лісових смуг з трендом її пониження. Загалом дані досліджень підтверджують позитивний вплив як традиційних, так і трансформованих лісових смуг на прилеглі орні території. Аналіз ценотичної структури живого надґрунтового покриву виявив переважання частки сильвантів і рудерантів як в традиційних, так і в трансформованих лісових смугах. Проте в традиційних полезахисних насадженнях частка сильвантів (39,0–49,4 %) була більшою за частку рудерантів (20,3–42,0 %), а в трансформованих лісових смугах вже чітко простежується переважання рудеральної рослинності (22,1–41,3 %) над лісовою (17,3–31,7 %).

Registration Date

2026-01-12

popup.nrat_date

2026-01-12