Search academic texts

Information × Registration Number 0826U000315, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 13-02-2026 popup.evolution o Title Reproductive health in young women with pelvic floor muscle dysfunction: diagnosis and prevention. Author Andrii R. Cheredarchuk, popup.head Oksana Makarchuk popup.opponent Dmytro O. Hovsieiev popup.opponent Vira I. Pyrohova popup.review Nataliya M. Kinash popup.review Igor V. Levyts'kyj Description У післяпологовому періоді відбувається суттєва перебудова м’язово-фасціального комплексу передньої черевної стінки та тазового дна. Частота неспроможності тазового дна становить 26–63,1 % і зростає з віком, демонструючи зв’язок із акушерським травматизмом. Діастаз прямих м’язів живота реєструють у 32–60 % жінок. Висока поширеність цих порушень у молодому репродуктивному віці формує підґрунтя для подальшої маніфестації пролапсу тазових органів і зниження якості життя. Анатомічна дезорганізація тканин, гормональні зміни та нейром’язова дискоординація сприяють формуванню сексуальної дисфункції, диспареунії, транзиторної інконтиненції, синдрому вагінальної релаксації, рецидивуючих дисбіотичних процесів. Лише 15 % пацієнток звертаються по допомогу, що свідчить про латентний перебіг початкових форм і недосконалість скринінгу. Відсутність стандартизованих алгоритмів ранньої діагностики та персоніфікованих реабілітаційних стратегій зумовлює прогресування патології. Встановлено, що поширеність початкових форм дисфункції тазового дна зростає з 38,1 % до 61,9 % у жінок віком ≥30 років. Основні прояви: біль у попереку та промежині (38,8 %), транзиторне нетримання сечі (41,3 %), фекально-газова інконтиненція (26,3 %), рецидивуючий дисбіоз піхви (48,8 %), диспареунія (33,8 %), косметичний дефект промежини та черевної стінки (61,3 %). Ранні патогномонічні ознаки зяяння статевої щілини та зниження лубрикації, які виявлено у 52,5 % обстежених. Серед предикторів ризику найбільш значущими є: вік понад 30 років (OR=3,27), високий паритет (OR=16,35), ускладнений перебіг пологів (OR=10,52), ожиріння (OR=4,57), бронхолегенева дисфункція (OR=4,81), патологія шлунково-кишкового тракту (OR=2,87), спадковість (OR=2,96), ознаки недиференційованої дисплазії сполучної тканини (OR=6,33), піднімання тягарів (OR=4,11), стрії вагітності та діастаз (OR=2,72), хронічні запальні захворювання урогенітальної сфери (OR=3,24). Урогенітальні симптоми накопичення, спорожнення і постмікційні розлади поєднувалися з діастазом у 38,8 % випадків. Мікробіологічне дослідження виявило зсув рН у лужний бік, підвищення лейкоцитарної реакції, зростання частоти запальних змін шийки матки та латентної TORCH-інфекції. Частка бактеріального вагінозу становила 38,8 %, аеробного вагініту 28,7 %, вульвовагінального кандидозу 32,5 %, рецидиви 48,8 %. Це підтверджує патогенетичний зв’язок між порушенням затульної функції та змінами мікробіоти. Сонографічно встановлено гіперехогенні включення у глибоких м’язах (46,0 %), асиметрію лобково-прямокишкового м’яза (67,5 %), деформацію задньої стінки сечового міхура (53,8 %), зменшення функціональної довжини уретри (16,3 %), діастаз m. levator ani та зниження індексу мікроциркуляції (46,3 %). Психоемоційний стан характеризувався тривожно-депресивними проявами, що знижували показники психічного здоров’я у третини жінок. Наукова новизна полягає у комплексній оцінці симптомокомплексу неспроможності м’язового каркасу передньої черевної стінки та дисфункції тазового дна у ранньому репродуктивному віці, виділенні прогностично значущих факторів ризику та обґрунтуванні ролі зяяння статевої щілини як маркера порушення затульної функції. Розширено діагностичний алгоритм із включенням оцінки тонусу промежини та ультразвукових критеріїв архітектоніки тазового дна. Практичне значення визначається впровадженням стратифікації груп ризику та оптимізованої реабілітаційної програми, що включає дієтичні рекомендації, тренування м’язів тазового дна з використанням конусів Kegel, постізометричну релаксацію, лікувальну фізкультуру і корекцію дисбіотичних порушень. Застосування програми дозволило зменшити частоту секреторних розладів і рецидивуючого дисбіозу у 2,8 раза, синдрому вагінальної релаксації у 3,7 раза, газової інконтиненції у 5 разів, усунути дизуричні та сексуальні прояви у 3,3 раза і покращити показники якості життя. Отримані результати підтверджують доцільність ранньої діагностики та комплексної реабілітації як інструменту збереження репродуктивного здоров’я жінок після пологів. Ключові слова: післяпологовий період, дисфункція тазового дна, пролапс тазових органів, діастаз прямих м’язів живота, фактори ризику, недиференційована дисплазія сполучної тканини, мікробіота піхви, бактеріальний вагіноз, аеробний вагініт, вульвовагінальний кандидоз, зяяння статевої щілини, репродуктивний вік, якість життя, реабілітація. Registration Date 2026-02-23 popup.nrat_date 2026-02-23 Close