Search academic texts

Information × Registration Number 0826U000627, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 23-03-2026 popup.evolution . Title Information openness as a principle of the activities of public authorities Author Denys Y. Yevtushenko, popup.head Nataliia A. Lypovska popup.opponent Olena O. Akhmedova popup.opponent Alina L. Pomaza-Ponomarenko popup.review Vitaliy Bashtannyk popup.review Andrii A. Makurin Description Дисертація присвячена всебічному аналізу інформаційної відкритості як фундаментального принципу діяльності органів публічної влади в умовах цифровізації, децентралізації та посилення зовнішніх і внутрішніх викликів, включаючи кризові ситуації та інформаційні ризики. Дослідження фокусується на механізмах забезпечення прозорості, підзвітності та ефективної взаємодії влади з громадськістю через відкриті дані, цифрові платформи та інституційні реформи, для підвищення довіри суспільства та стійкості державного управління. У першому розділі розглянуто генезу і трансформацію концепції інформаційної відкритості як ключового елемента демократичного врядування. Проведено концептуалізацію відкритості як багаторівневої системи, що поєднує правові норми, технологічні інструменти та комунікаційні стратегії для забезпечення доступності інформації, протидії корупції та залучення громадян до процесів прийняття рішень. Розроблено авторське визначення інформаційної відкритості як інтегративної характеристики публічного управління, яка сприяє синергії між державними органами, громадами та суспільством для посилення легітимності влади. У другому розділі вивчено виклики реалізації принципу відкритості в умовах правового режиму воєнного стану, з акцентом на український досвід протидії дезінформації та гібридним загрозам. Обґрунтовано, що застарілі моделі комунікації не враховують вплив цифрових бар’єрів і інституційних обмежень, що призводить до проблем: зниження довіри, обмеженої участі суспільства та ризиків маніпуляцій. Визначено правову основу, включаючи Закони України про доступ до публічної інформації, електронне врядування та Директиву ЄС про захист даних. Проаналізовано міжнародний досвід: у Франції – (ініціативи на кшталт «Open Data France» з фокусом на прозорість для вразливих верств через стандарти GDPR і програми цифрової прозорості для зменшення інформаційної ізоляції); у Польщі – (моделі відкритих платформ як Open Data Portal, що застосовують краудсорсинг для громадського контролю та розвитку прозорих локальних ініціатив); у Великій Британії – (підхід Open Government Partnership з інтеграцією ініціатив для підзвітності, включаючи Government Digital Service та кампанії на кшталт «Open Data Institute», спрямовані на посилення прозорості та протидію фейковим новинам). У третьому розділі запропоновано алгоритм впровадження принципу відкритості з інтеграцією багаторівневих механізмів для підвищення адаптивності органів влади. Обговорено роль відкритих даних і цифрових технологій у забезпеченні стійкості до криз. Проаналізовано ризики інформаційної асиметрії та виклики адаптації політик до швидких змін. Доведено, що посилення відкритості сприяє формуванню соціального капіталу, забезпечуючи підзвітність та сталий розвиток. Визначено напрями вдосконалення через моделі партнерства держави та громадськості. У дисертації теоретично обґрунтовано комплексну концепцію інформаційної відкритості як принципу діяльності органів публічної влади, яка інтегрує класичні правові засади, стандарти належного врядування та сучасні вимоги цифрової трансформації в умовах децентралізації й воєнного стану. Інформаційна відкритість розглядається як цілісна, системна властивість публічного управління, що базується на гармонійному узгодженні процедур забезпечення інформаційної прозорості, підзвітності, залучення громадськості, взаємного обміну та взаємодії різнорівневих суб’єктів 4 публічної влади. При цьому акцентується на формуванні єдиних стандартів представлення, якісного забезпечення сумісності управлінських процесів, синхронізації функціонування інформаційних систем, а також послідовності нормативного регулювання. Це дозволяє забезпечити не лише доступність і зрозумілість інформації для громадян, а й досягати належного рівня взаємодії органів між собою, що суттєво підсилює резистентність державного управління до інформаційних ризиків, підвищує прозорість управлінських рішень і посилює довіру до влади. Registration Date 2026-03-23 popup.nrat_date 2026-03-23 Close