Search academic texts

Information × Registration Number 0826U000652, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 28-04-2026 popup.evolution o Title Prediction and Prevention of Abdominal Compartment Syndrome in Patients with Severe Acute Pancreatitis Author Ivanna A. Shchyhel, popup.head Іnna О. Kovalska popup.opponent Volodymyr M. Kopchak popup.opponent Tamara I. Tamm popup.review Yaroslav M. Susak popup.review Igor V. Ganol Description Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального науковопрактичного завдання сучасної ургентної хірургії - прогнозуванню та профілактиці абдомінального компартмент-синдрому (АКС) у хворих на гострий тяжкий панкреатит (ГТП). Тяжкий перебіг гострого панкреатиту характеризується розвитком системної запальної відповіді та поліорганної недостатності, яка є притаманною даній формі захворювання незалежно від наявності АКС. Водночас розвиток абдомінального компартмент-синдрому асоціюється з поглибленням перфузійних та ішемічних порушень і ускладненням клінічного перебігу, що обґрунтовує необхідність його раннього прогнозування та профілактики. У дослідження включено 166 хворих на ГТП, діагностований відповідно до переглянутих критеріїв Атланти (2012). Залежно від етапу дослідження, використовували поєднання патоморфологічних, інструментальних та клініко-лабораторних методів, що включали аналіз аутопсійних описів для оцінки системних уражень органів, комп’ютерно-томографічну оцінку об’єму деструктивних змін, та аналіз клінічних, лабораторних і візуалізаційних даних у поєднанні з динамічним моніторингом внутрішньочеревного тиску (ВЧТ). На першому етапі дослідження проведено порівняльний патоморфологічний аналіз 53 спостережень у померлих хворих на ГТП, з яких 25 випадків перебігали з АКС, а 28 - без нього. Для об’єктивної та стандартизованої оцінки системних уражень органів застосовано напівкількісну бальну шкалу з виділенням чотирьох рівнів патологічних змін. Порівняльний аналіз показав морфологічні ознаки органної недостатності в обох групах, однак статистично значущі міжгрупові відмінності встановлено лише для нирок та кишечника. Зокрема, у хворих з АКС ураження нирок характеризувалися достовірно вищим ступенем ішемічних змін, а в кишечнику - більш частими та вираженими ішемічно-мікроциркуляторними порушеннями стінки кишки порівняно з групою без АКС (p<0,05-0,01). Для інших досліджуваних органів статистично значущих відмінностей за ступенем патоморфологічних змін між групами не виявлено (p>0,05). Отримані результати свідчать, що розвиток АКС при ГТП асоціюється з додатковим поглибленням ішемічномікроциркуляторних порушень, насамперед у нирках та кишечнику. На другому етапі дослідження проаналізовано взаємозв’язок внутрішньочеревної гіпертензії з обсягом деструктивних змін за даними комп’ютерної томографії у хворих на гострий тяжкий панкреатит з метою обґрунтування доцільності ранньої профілактики абдомінального компартмент-синдрому. У підгрупі з 32-ох пацієнтів встановлено відсутність статистично значущого зв’язку між рівнем ВЧТ та об’ємом панкреатичного некрозу (p>0,05). Водночас виявлено достовірний позитивний кореляційний зв’язок між рівнем ВЧТ та об’ємом екстрапанкреатичної деструкції (ρ≈0,55; p<0,01). За результатами побудови лінійної регресійної моделі виявлено, що зростання ВЧТ на 1 мм рт. ст. супроводжувалось збільшенням об’єму екстрапанкреатичного некрозу в середньому приблизно на 150 мл. Отримані результати свідчать, що вже на стадії внутрішньочеревної гіпертензії відбувається прогресування екстрапанкреатичних некротичних змін, що обґрунтовує необхідність активної корекції ВЧТ як етапу профілактики абдомінального компартмент-синдрому. На третьому етапі дослідження виконано поетапне статистичне обґрунтування прогностичних критеріїв розвитку АКС у 106-ти хворих на гострий тяжкий панкреатит. Першим кроком, проведено міжгрупове порівняння клінічних, лабораторних та інструментальних показників у пацієнтів з і без розвитку АКС, за результатами якого виділено показники, асоційовані з реалізацією ускладнення. Подальший однофакторний аналіз дозволив відібрати змінні, що мали статистично значущий зв’язок з розвитком АКС, для включення у багатофакторне моделювання. За результатами багатофакторного логістичного регресійного аналізу визначено п’ять незалежних предикторів розвитку абдомінального компартмент-синдрому: добовий баланс рідини, інтенсивність больового синдрому за шкалою NPRS, наявність заочеревинних рідинних скупчень, ранній персистуючий синдром системної запальної відповіді та індекс вісцерального ожиріння (WHR). Побудована прогностична модель характеризується високою дискримінаційною здатністю (AUC = 0,92; 95% ДІ 0,88-0,97); оптимальне граничне значення ймовірності становить P = 0,044, що забезпечує чутливість 94% та специфічність 81%. Отримані результати підтверджують можливість ранньої стратифікації пацієнтів за ризиком розвитку АКС на підставі доступних клінічних і інструментальних даних. Registration Date 2026-03-26 popup.nrat_date 2026-03-26 Close