Search academic texts

Information × Registration Number 0826U000690, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 28-04-2026 popup.evolution o Title Clinical and experimental justification for the use of the drug «Vetmikoderm» in the complex treatment of dogs with superficial pyoderma Author Ivan I. Klymas, popup.head Borys P. Kyrychko popup.opponent Vasyl M. Hunchak popup.opponent Volodymyr V. Zazharskyi popup.review Nadiia I. Dmytrenko popup.review Roman V. Peredera Description У дисертації теоретично узагальнено й клініко-експериментально вирішено наукову проблему щодо поширення, діагностики й лікування за поверхневої піодермії собак у м. Полтава (Україна). Встановлено, що у м. Полтава, серед зареєстрованих клінічних випадків хвороб шкіри, найбільшу частку становлять піодермії (41,2 %), дерматомікози (22,5 %), атопічні дерматити (12,5 %). Зʼясовано, що у собак піодермія перебігає, переважно, у гострій формі (60,5 %) й має локальний характер (75,0 %). Місцями локалізації, найчастіше, є голова (28,0 %), вентральна черевна стінка (17,4 %) та крижові ділянки (18,0 %). За клінічним проявом піодермія у 84,3 % мала поверхневий характер. Нозологічний профіль поверхневої піодермії, найчастіше, представлений поверхневим вологим дерматитом (56,5 %), поверхневим фолікулітом і папульозно-везикульозним дерматитом (20,0 %), а також міжпальцевою піодермією (16,5 %). Зʼясовано залежність клінічного прояву піодермій від сезону року, породи та віку собак. Встановлено, що найбільша кількість випадків хвороби припадає на осінні місяці – з вересня по листопад. Найчастіше хворіли німецькі, кавказькі, середньоазійські вівчарки, тобто тварини з довгою чи відносно довгою шерстю. У віковому аспекті найвищий пік захворюваності на піодермію припадав на діапазон від чотирьох до пʼяти років. Цитологічними дослідженнями встановлено, що за гострої форми поверхневої піодермії (поверхневий вологий дерматит, поверхневий фолікуліт) поверхня уражених ділянок шкіри колонізована великою кількістю мікроорганізмів. Також у мазках-відбитках реєстрували значну кількість нейтрофільних гранулоцитів, їх дегенеровані форми та явища фагоцитозу. Тип цитограм – запальний. За хронічної форми поверхневої піодермії у мазках-відбитках виявляли макрофаги, фібробласти й невелику кількість нейтрофільних гранулоцитів та мікроорганізмів. Тип цитограм – запально-регенеративний. Морфологічний аналіз крові собак, хворих на поверхневу піодермію, дозволив встановити зменшення кількості еритроцитів (у 1,4 раза, р<0,001 за гострого перебігу хвороби й у 1,2 раза, р<0,001 – за хронічного), зниження рівня гемоглобіну (у 1,4 раза, р<0,001 за гострої форми піодермії та у 1,3 раза, р<0,001 – за хронічної) та підвищення кількості лейкоцитів (у 2,6 раза, р<0,001 за гострого перебігу й 2,3 раза р<0,001 – за хронічного) за рахунок паличкоядерних форм нейтрофільних гранулоцитів. Порівняно з клінічно здоровими тваринами, у хворих на поверхневу піодермію собак прискорена ШОЕ (у 2,2 раза, р<0,001 та 1,5 раза, р<0,001 відповідно) й знижений рівень лімфоцитів (у 1,2 раза, р<0,001 за гострої форми піодермії та у 1,15 раза, р<0,001 – за хронічної). Біохімічним аналізом сироватки крові встановлено, що у хворих на поверхневу піодермію собак відбувається зменшення умісту альбуміну (у 1,2 раза, р<0,01 за гострого перебігу й 1,1 раза, р<0,05 – за хронічного). Водночас реєстрували підвищення рівня глобулінів (у 1,3 раза, р<0,001 та 1,15 раза, р<0,05 відповідно). У хворих собак відмічали зростання активності лужної фосфатази (у 1,5 раза, р<0,001 за гострого перебігу й 1,3 раза, р<0,01 – за хронічного), підвищення умісту загального білірубіну (на 47,5 %, р<0,001 і 33,0 %, р<0,01 відповідно), сечовини (на 25,0 %, р<0,01 та 17,0 %, р<0,05). У хворих на поверхневу піодермію собак реєстрували підвищення активності креатинкінази (у 1,6 раза, р<0,001 за гострого перебігу й 1,3 раза, р<0,001 – за хронічного). Також у хворих собак встановлено підвищений рівень глюкози (у 1,2 раза, р<0,05 за гострого перебігу) та уміст холестеролу (у 1,2 раза, р<0,05 та 1,13 раза, р>0,05 відповідно). У хворих на поверхневу піодермію собак відмічали знижений рівень кальцію (у 1,1 раза, р<0,05) та фосфору (у 1,2 раза, р<0,01). Встановлено, що мікробну контамінацію уражених ділянок шкіри собак за поверхневої піодермії становили, переважно, Escherichia coli та Staphylococcus еpidermidis – по 57,14 %, Streptococcus рyogenes – 17,86 %; Enterococcus та Сitrobacter – по 14,28 %; Streptococcus agalactiae та Staphylococcus aureus – по 10,71 %; Proteus vulgaris, Proteus mirabilis і Pseudomonas aeruginosa – по 7,14 %. Незначну кількість становили Corinobacter pseudodiphteridicum та неферментуючі грамнегативні бактерії – по 3,57 %, а також гриби: Malassezia pachydermatis та Candida crusei – по 21,41 та 14,28 % відповідно. Виділені бактерії були чутливими до амоксициліну, оксациліну, цефазоліну, цефалексину, еритроміцину, тетрацикліну, норфлоксацину та фурамагу. Вперше в Україні в експериментальній моделі «in vitro» вивчено протимікробну й протигрибкову активність субстанції 4-((5-(децилтіо)-4-метил-4Н-1,2,4-триазол-3-іл)морфоліну. Встановлено стійку бактерицидну й фунгіцидну активність сполуки по відношенню до культур Candida albicans, Staphylococcus aureus, Escherichia coli та Pseudomonas aeruginosa. Вперше проведені клінічні та лабораторні дослідження з визначення ефективності препарату «Ветмікодерм» за лікування собак, хворих на поверхневу піодермію. Registration Date 2026-03-30 popup.nrat_date 2026-03-30 Close