Search academic texts

Information × Registration Number 0826U000780, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 28-05-2026 popup.evolution o Title Management and characteristics of methods for treating acute and chronic anal fissures Author Liliia I. Hrytsak, popup.head Leonid S. Bilyansky popup.opponent Ihor A. Kryvoruchko popup.opponent Kostiantyn M. Mylytsia popup.opponent Yaroslav P. Feleshtynskyi popup.review Oleksij I. Lissov Description Дисертацію присвячено вирішенню актуальної наукової проблеми – удосконаленню тактики ведення пацієнтів із гострою та хронічною анальною тріщиною, за даними клінічних, морфологічних і патогенетичних факторів, а також обґрунтуванню вибору оптимальних методів лікування. Обгрунтування вибору теми дослідження. Анальна тріщина гостра або хронічна є однією із найпоширеніших проктологічних захворювань. Так, біль при акті дефекації, викликаний анальною тріщиною, є причиною звернення до проктолога у 10-15% [1-2]. Дане твердження підтверджує у своїй роботі Lohsiriwat [1]. Медико-соціальна значущість цієї патології зумовлена в першу чергу її поширеністю у 1100 випадків на 100 000 дорослого населення у 2014 році, а також великою часткою осіб працездатного віку [3]. Гостра анальна тріщина являє собою лінійний дефект анодерми, який клінічно характеризується інтенсивним больовим синдромом та рефлекторним спазмом внутрішнього анального сфінктера. В результаті чого, відбувається формування патологічного циклу «біль – спазм – ішемія», а тривала ішемізація анодерми призводить до хронізації процесу [4-6]. Для хронічної анальної тріщини є характерними уже більш глибокі морфологічні зміни, за рахунок гіпоксії тканин та надмірного фібриногенезу [7-8]. Саме тому обидва стани супроводжуються вираженою клінічною симптоматикою і призводять до зниження якості життя пацієнтів та тривалої втрати працездатності [9]. На сьогодні, існує надзвичайно велика різноманітність варіантів лікування, від консервативних методів та малоінвазивних підходів до радикальних операцій [10-13]. Проте відсутність єдиного стандартизованого підходу до діагностики, вибору оптимальної лікувальної тактики, своєчасне проведення оцінки ефективності терапії та за потреби її ескалація, нюанси подальшої реабілітації призводить до значної варіабельності клінічних результатів та частоти ускладнень. Згідно літературних даних, кількість рецидивів протягом першого року після консервативної терапії пацієнтів з анальною тріщини сягає 30 % [10,14]. У той же час хірургічні підходи, особливо при хронічних формах, демонструють високі показники загоєння, однак асоціюються з ризиком розвитку анальної інконтиненції [10,15]. Наявність таких протиріч зумовила збільшення поширеності малоінвазивних методів лікування, які частково інтегровані в міжнародні клінічні рекомендації. Зокрема використання ботулінічного токсину типу А показали ефективність, співставну із сфінктеротомією при меншій кількості ускладнень. Хоча дана методика включена у більшість світових рекомендацій, досвід його використання в Україні є обмеженим на сьогодні. Проте слід наголосити, що немає уніфікованих дозувань та методів виконання інʼєкцій, що зумовлює варіабельність отриманих результатів, а відповідно і супроводжується постійною науковою дискусією. У літературі також починають згадувати і про плазмотерапію, як один із методів лікування пацієнтів із гострою та хронічною анальною тріщиною. Головним механізмом дії є зменшення запалення та покращення мікроциркуляції. Проте результати є обмеженими та потребують подальшого вивчення [16]. Таким чином, актуальність цієї роботи обумовлена вагомим впливом на якість життя, наявністю різноманітних підходів до лікування та, передусім суперечливістю даних щодо їх ефективності. Відсутність чітких алгоритмів стратифікації пацієнтів, визначення показань до ескалації лікування та уніфікованих протоколів подальшого ведення зумовлює необхідність розробки інтегрованого персоналізованого підходу до лікування гострої та хронічної анальної тріщини з урахуванням клінічних предикторів несприятливого перебігу. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась на кафедрі хірургії № 1 до 31.12.2025 року, з 01.01.2026 на базі кафедри хірургії з курсом гепатобіліарної та судинної хірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри «Розробка і удосконалення методів діагностики, хірургічного лікування та реабілітації пацієнтів з патологією травного каналу та промежини», (№ держреєстрації 0123U1051738, 2024-2026рр), в яких дисертант був співвиконавцем. Метою роботи було підвищення ефективності лікування пацієнтів із гострою та хронічною анальною тріщиною шляхом оптимізації та персоналізації тактики терапії, що дозволить зменшити потребу в оперативних втручаннях, частоту післяопераційних ускладнень і вираженість больового синдрому, прискорити загоєння, скоротити терміни реабілітації та відновлення функціональної активності, а також знизити рівень рецидивів захворювання. Registration Date 2026-04-02 popup.nrat_date 2026-04-02 Close