Search academic texts

Information × Registration Number 0826U000855, PhD dissertation Status Доктор філософії Date popup.evolution o Title Mechanisms for enhancing enterprise performance in the context of Industry 4.0 Author Artem Kozlovskyi, popup.head Roman Sherstiuk popup.opponent Alla Cherep popup.opponent Oleksandr Brechko popup.review Serhii Radynskyi popup.review Halyna Ostrovska Description Дисертаційна робота присвячена вирішеню актуального науково-практичного завдання підвищення ефективності діяльності підприємств в умовах розвитку Індустрії 4.0. Дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку використаних джерел та додатків. У першому розділі поглиблено розкрито генезис наукових підходів до трактування категорії «ефективність підприємства» та доведено, що в умовах цифрової економіки вона набуває системного, багатокритеріального й динамічного характеру. Показано еволюцію поглядів від класичного розуміння ефективності як співвідношення «результат–витрати» і максимізації прибутку до сучасних підходів, які враховують продуктивність ресурсів, створення доданої вартості, інноваційність, стійкість бізнес-моделі. У роботі аргументовано, що сучасна ефективність підприємства формується в межах взаємопов’язаних складових: економічної, соціальної, екологічної та операційної. Встановлено, що у середовищі Індустрії 4.0 відбувається зміщення акценту з «ефективності окремих функцій» до ефективності наскрізних бізнес-процесів і цифрових екосистем (постачальники – виробництво – логістика – збут – клієнт). У другому розділі здійснено прикладне обґрунтування взаємозв’язку між рівнем цифрової трансформації підприємств та результативністю їх господарської діяльності. Проведено комплексний аналіз актуального стану цифровізації українських підприємств із урахуванням галузевих відмінностей, масштабу бізнесу та ресурсних обмежень, що дало змогу окреслити реальні траєкторії переходу до технологій Індустрії 4.0 та визначити ступінь готовності підприємств до даноорієнтованого управління. У межах розділу систематизовано та структуровано ключові напрями впровадження цифрових рішень, зокрема: автоматизацію виробничих і управлінських процесів, використання корпоративних інформаційних систем (ERP/CRM/SCM), цифрових платформ взаємодії з контрагентами, упровадження інструментів бізнес-аналітики та управлінського контролінгу на основі даних. У розділі оцінено реальні практики цифровізації в контексті ефективності господарської діяльності через аналіз трансформацій бізнес-процесів (постачання, виробництво, збут, обслуговування клієнтів), рівня інтеграції цифрових інструментів у управлінський цикл (планування → організація → мотивація → контроль), а також через визначення спроможності підприємств до використання даних як стратегічного ресурсу. Виявлено основні бар’єри та проблеми адаптації українського бізнесу до вимог цифрового середовища: дефіцит фінансових ресурсів та обмеженість інвестицій у ІТ; низький рівень цифрових компетентностей персоналу та опір організаційним змінам; відсутність формалізованих процедур data governance тощо. У третьому розділі сформовано цілісну систему управлінських рішень, спрямованих на підвищення результативності підприємств шляхом узгодження цифрових ініціатив із стратегічними цілями розвитку та реальним рівнем цифрової зрілості. У межах розділу розроблено удосконалений методичний інструментарій оцінювання ефективності підприємств з урахуванням цифрової зрілості, який передбачає: визначення профілю цифрової трансформації за ключовими функціональними напрямами; формування системи показників ефективності; нормування та зважування індикаторів з урахуванням стратегічних пріоритетів підприємства; побудову інтегрального результативного показника, який дозволяє порівнювати підприємства за рівнем цифрової зрілості. Запропоновано стратегічні підходи до інтеграції цифрових технологій у систему управління підприємством, які базуються на логіці «цілі → цифрові ініціативи → організаційні зміни → вимірювані ефекти». Обґрунтовано доцільність застосування портфельного управління цифровими проєктами, коли ініціативи групуються за очікуваними ефектами (зниження витрат, підвищення продуктивності, зростання доходів, підвищення якості та швидкості процесів). У підсумку представлено адаптивну модель оцінювання ефективності, яка враховує галузеву специфіку, рівень цифрової трансформації та стратегічні орієнтири розвитку підприємства і передбачає диференціацію управлінських рішень залежно від рівня цифрової зрілості. Registration Date 2026-04-07 popup.nrat_date 2026-04-07 Close