Search academic texts

Information × Registration Number 0826U000972, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 10-04-2026 popup.evolution o Title Criminal liability for violation of the right to protection in Ukraine Author Anton Y. Sobchuk, popup.head Raisa V. Perelyhina popup.opponent Olena P. Riabchynska popup.opponent Iryna B. Hazdaika-Vasylyshyn popup.review Dmytro M. Horbachov popup.review Armen S. Nersesian Description У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення проблеми нормативно-правового забезпечення кримінальної відповідальності за порушення права на захист, а також висунуто пропозиції щодо вдосконалення положень розділу XVIII Кримінального кодексу України «Кримінальні правопорушення проти правосуддя» та інших нормативноправових актів, які містять положення про дисциплінарну відповідальність дізнавача, слідчого, прокурора, судді. На основі національного законодавства та наукових праць українських та зарубіжних вчених, рішень, ухвалених Європейським Судом з прав людини, судами України першої, апеляційної та касаційної інстанції, Верховним Судом України, аналітичних та статистичних матеріалів Ради Європи та Європейського Суду з прав людини, Державної судової адміністрації України та Офісу Генерального прокурора, а також кримінальних законодавств 14 зарубіжних країн здійснено комплексне дослідження кримінальної відповідальності за порушення права на захист. Розділ 1 присвячений загальнотеоретичним засадам дослідження порушення права на захист. У ньому висвітлено стан наукової розробки кримінальної відповідальності за порушення права на захист, право на захист у національному праві та у актах, які є міжнародними стандартами права на справедливий суд, у практиці національних судів та міжнародних судових установ, юрисдикція яких визнана Україною, а також співвідношення кримінального процесуального та кримінально-правового розуміння порушення права на захист. Право на захист у національному праві та міжнародних правових стандартах визначено як дворівневе правове явище. Перший, загальний або концептуальний, рівень права на захист ґрунтується на правових нормах про діяльність держави як правової держави, у якій людина визнається найвищою соціальною цінністю (статті 1, 3 Конституції України), а одним із завдань кримінального провадження є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження (ч. 1 ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України). Другий, спеціальний або процесуальний рівень охоплює нормативно-правову регламентацію прав, які передбачені кримінальним процесуальним законом для безпосереднього обстоювання визначеної процесуальної позиції особи. Розмежовано кримінально-правове та кримінально-процесуальне розуміння порушення права на захист. Кримінально процесуальне розуміння порушення права на захист, зміст якого встановлюється на підставі положень як нормативно-правового акту – Кримінального процесуального кодексу України, так і рішень національних судів та Європейського суду з прав людини як міжнародної судової установи, є ширшим за кримінально-правове розуміння порушення права на захист, ознаки якого визначені у ст. 374 Кримінального кодексу України. Аргументовано, що порушення права на захист за своєю правовою природою є кримінальним процесуальним правопорушенням. Розділ 2 містить положення про соціальну обумовленість та зарубіжний досвід кримінальної відповідальності за порушення права на захист. Кримінальна відповідальність за порушення права на захист є нетиповою для кримінальних законів зарубіжних держав. При цьому у законодавствах зарубіжних держав можна виділити декілька моделей юридичної відповідальності за порушення права на захист: 1) кримінальна відповідальність за статтею про службові злочини (КК Грузії, КК Бельгії, КК Казахстану); 2) кримінальна відповідальність за статтями, що охороняють подібні відносини, проте прямо не вказують на порушення права на захист (КК Болгарії, КК Іспанії, КК Ізраїлю); 3) закріплення інших видів юридичної відповідальності, зокрема, конституційної, кримінальної процесуальної, дисциплінарної (КК Польща). Встановлення кримінальної відповідальності за порушення права на захист не є усталеною у світовій практиці, свідчить про дискусійність доцільності її закріплення у КК України та про можливість регламентації правових наслідків порушення права на захист, вчиненого без обтяжуючих обставин, за іншою моделлю, зокрема, шляхом посилення дисциплінарної відповідальності дізнавача, слідчого, прокурора, судді, та розмежування діянь, які становлять порушення права на захист, як кримінальне правопорушення та як кримінальне процесуальне діяння, яке має вести за собою кримінальну процесуальну та/або дисциплінарну відповідальність. Запропоновано виключити зі ст. 374 КК України частину першу, передбачені якою діяння фактично становлять порушення кримінального процесуального закону, посиливши дисциплінарну відповідальність дізнавача, слідчого, прокурора, судді за порушення права на захист шляхом внесення відповідних змін до Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» та Закону України «Про прокуратуру». Registration Date 2026-04-09 popup.nrat_date 2026-04-09 Close