Search academic texts

Information × Registration Number 2116U001457, Article popup.category Стаття Title popup.author Завада Тетяна popup.publication 01-01-2016 popup.source_user Український католицький університет popup.source https://hdl.handle.net/20.500.14570/2236 popup.publisher Description Стаття присвячена теоретичному аналізу перфекціонізму як психологічного феномену. Зокрема, аналізується проблема виокремлення позитивного та негативного (адаптивного/дезадаптивного; функціонального/дезфункціонального; здорового/патологічного) типів перфекціонізму, що пропонується науковцями в психологічній літературі. Виявлено, що трактування дослідниками терміну «позитивний перфекціонізм» часто збігається з поняттям самоактуалізації, що здійснює плутанину у диференціації даних понять. Проаналізовано критерії самоактуалізованої особистості (за А.Маслоу) та критерії «здорового» перфекціонізму, що виділяються психологами. В результаті, запропоновано відмовитися від поділу перфекціонізму на такі його форми як позитивний та негативний, натомість розглядати його як цілісне явище у якому завжди представлено дві сторони: позитивна (зовнішня оцінка оточення) та негативна (когнітивні, емоційні, поведінкові труднощі особистості). Позитивний аспект представлено значними досягненнями особистості, результативністю, високою продуктивністю, а негативний – незадоволенням власними результатами діяльності, постійними сумнівами у правильності дій, фіксацією на власних помилках й невдачах, самозвинуваченнях, боязню критики від оточення тощо. Також представлено, що реалізація власних досягнень може проявлятися як через перфекціонізм (досягнення надвисоких результатів діяльності, прагнення до досконалості, з одночасним, прагнення задовольнити очікування оточення, залежністю від схвалення та захоплення, важливості влади та соціального статусу і т.д.), так і через самоактуалізацію (вміння почути себе і свої бажання задля задоволення потреб, прояв креативності, незалежності та саморозуміння і т.д.). popup.nrat_date 2025-05-09 Close