Search academic texts

Information × Registration Number 2116U004100, Article popup.category Thesis Title popup.author popup.publication 01-01-2016 popup.source_user Сумський державний університет popup.source http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45353 popup.publisher Сумський державний університет Description За останнє двадцятиріччя резистентність мікобактерій туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів стала глобальною проблемою. В Україні тягар хіміорезистентного туберкульозу є значним, реєстрація таких хворих збільшується з кожним роком. Україна належить до 18 країн з високим рівнем захворюваності на туберкульоз у Європейському регіоні ВООЗ. Первинна хіміорезистентність – стійкість до антимікобактеріальних препаратів, виявлена у хворих що раніше не отримували протитуберкульозне лікування, тобто серед нових хворих. Вважається, що найбільш імовірним шляхом розвитку первинної хіміорезистентності є зараження нового хворого вже резистентними штамами мікобактерій. Лікування хіміорезистентного туберкульозу відзначається більшими складнощами, порівняно з «чутливим» туберкульозом, оскільки основний курс хіміотерапії є довготривалішим, токсичнішим, коштовнішим. Водночас хіміорезистентний туберкульоз супроводжується нижчими результатами лікування та вищими показниками смертності. Показник поширення первинної резистентності має значення в розумінні епідеміологічної ситуації з туберкульозу та визначенні долі резистентних форм, що циркулюють на певній території. Аналіз даних про первинну резистентність дає можливість розробляти алгоритми виявлення, діагностики та обстеження хворих на туберкульоз, формувати стандартні схеми хіміотерапії у хворих без бактеріовиділення та в період до отримання результатів тестів медикаментозної чутливості, планувати фінансові витрати регіонів на протитуберкульозні програми. В Україні частота первинної резистентності становить 22-25 % (2011 рік), цей показник більш ніж в два рази перевищує глобальний показник ВООЗ – 10,4 %. popup.nrat_date 2025-05-12 Close