Search academic texts

Information × Registration Number 2118U001380, Article popup.category Автореферат Title popup.author Пентелюк Олена Сергіївна popup.publication 13-11-2018 popup.source_user Наукова бібліотека НУБіП України popup.source https://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/5554 popup.publisher НУБіП України Description Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 06.03.01 «Лісові культури та фітомеліорація». Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2018. У дисертаційній роботі уперше подано теоретичне, науково-методичне й експериментальне обґрунтування і нове розв’язання актуального наукового завдання щодо формування адаптивних реакцій видів роду Aesculus L. на ушкодження C. ohridella урбосередовища Києва. Установлено закономірності нагромадження вмісту і склад вторинних метаболітів, зокрема фенольних сполук у листках стійких видів та форм (культиварів) рослин роду Aesculus L. в умовах водного дефіциту. Визначено взаємозалежність між ступенем обводнення й інтенсивністю біосинтетичних процесів за відношенням РНК до ДНК у функціонально активних листках видів роду Aesculus L. на організменому рівні. У форми рослин A. hippocastanum L., яка нестійка проти C. ohridella, встановлено активізацію процесів вторинного метаболізму і нагромадження вмісту фенольних сполук, що залучаються у системи захисту клітинних структур від пошкодження гусеницями. Кількість катехінів і конденсованих танінів у листках форми рослин A. hippocastanum L., яка стійка проти C. ohridella, у 12−15 разів менша, ніж нестійкої. Динаміку вмісту флавоноїдів, як фізіологічну реакцію рослин на механічні пошкодження, описано функцією логнормальної залежності. На підставі математичної моделі вперше визначено чотири періоди нагромадження поліфенолів у листках рослин A. hippocastanum L., зокрема пролонгації, активного синтезу, насичення і біохімічної трансформації. У покривних тканинах і вторинній корі пагонів рослин роду Aesculus L. визначено накопичення вторинних метаболітів, які за кількісним й якісним складом дозволяють виділити види та гібриди в окремі групи. За видовим складом вони співпадають з секціями, які сформовані за результатами морфологічного і молекулярно-генетичного аналізів. Уперше запропоновано біохімічні маркери середньо- і високомолекулярних сполук з Rf від 0,1 до 0,3 для відбору сіянців форм A. hippocastanum L. із ознаками високої потенційної фізіологічної стійкості проти C. ohridella. Для мікроклонального розмноження стійкої проти C. ohridella і придатної для адаптації в умовах in vivo форми A. hippocastanum L. розроблено технологію поетапного морфогенезу через послідовну ініціацію калюсогенезу – дедиференціацію та диференціацію тканин з отриманням морфогенних структур popup.nrat_date 2025-03-24 Close