Стаття присвячена аналізу законодавчого закріплення правового режиму земель, зайнятих сміттєзвалищами. Аналізуючи ст. 19 ЗК України, автор приходить до висновку, що законодавець не виділяє окрему категорію земель для влаштування сміттєзвалищ. Разом з тим у статті звертається увага, що остання, дев’ята із запропонованих у Кодексі категорій земель за основним цільовим призначенням, містить вказівку на те, що до неї входять землі «іншого призначення». На підставі системного аналізу законодавства у даній сфері автор припускає, що теоретично саме до даної категорії і належать землі, призначені для розміщення сміттєзвалищ. Автор узагальнює, що ЗК України не регламентує детально правовий режим земель, зайнятих сміттєзвалищами, відводячи їм місце
серед земель іншого призначення, правовий режим яких також не наповнений реальним нормативним змістом. Такий стан речей, на переконання автора, не є задовільним, особливо з огляду проголошення Кодексом обов’язку землевласників та землекористувачів забезпечувати використання землі за її цільовим призначенням.
Article
Other
Сірий І.О..
:
published. 2019-01-01;
Наукова бібліотека НУБіП України,
2119U000189
