Search academic texts

Information × Registration Number 2119U001449, Article popup.category Стаття Title popup.author popup.publication 01-01-2019 popup.source_user Сумський державний університет popup.source https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76889 popup.publisher Сумський державний університет Description У статті обгрунтовано необхідність впровадження країнами Європейського Союзу системних та результативних податкових еко-реформ у контексті економічного розвитку, орієнтованого на ресурсоефективність. Оцінка результативності та економічної ефективності реформ відбувається по відношенню до основних чотирьох груп екологічних податків: податків на енергію, податків на забруднення, ресурсних податків та податків на транспорт. Об’єктом аналізу виступає макроекологічна політика країн Європейського Союзу. У статті досліджується вплив макроекономічних факторів на екологічні податки в цілому по країнах ЄС з використанням інструментарію кореляційного аналізу. Для аналізу обрано чотири групи макроекономічних параметрів: внутрішні макроекономічні чинники (номінальний ВВП, реальний ВВП, інфляція, стадія ділового циклу, дефіцит бюджету, рівень споживання енергїі); зовнішні макроекономічні чинники (державний борг, експорт, прямі іноземні інвестиції); інституціональні макропараметри ( екологічна культура, тінізація економіки, довіра до влади) та фіскальні макропараметри (податкова культура і фіскальна свобода). Наведено економічну інтерпретацію отриманих корелятів. На основі кореляційного аналізу виявлено фактори-стимулятори та факторидестимулятори податкових екологічних реформ в цілому по країнах ЄС. Встановлено, що чинниками, які позитивно впливають на податкові екологічні реформи, виступає переважна більшість досліджуваних факторів. Формування показників результативності податкових екологічних реформ відбувається стосовно шістьох країн Співтовариства. Зокрема, аналіз поширюється на трьох економічних лідерів (Німеччину, Великобританію та Францію) та трьох передових країн ЄС в області стягнення екологічних податків (Латвію, Грецію та Словенію). У статті сформовані підходи до удосконалення оцінки результативності податкових екологічних реформ на основі врахування фіскальної (бюджетонаповнюючої) та відтворювальної (мультиплікативної) функцій екологічних податків. У зв’язку з цим для групи досліджуваних країн обчислено мультиплікатор та акселератор екологічних податків, а також коефіцієнт еластичності ВВП за екологічними податками. Запропоновано критерії економічної ефективності податкових еко-реформ. The article substantiates the necessity to introduce systematic and effective tax eco-reforms in the context of resource-oriented economic development by the European Union countries. The performance and effectiveness of the reforms are estimated in relation to the main four groups of environmental taxes: energy taxes, pollution taxes, resource taxes and transport taxes. The macroecological policy of the European Union countries is the object of the undertaken analysis. The article examines the impact of macroeconomic factors on environmental taxes across the EU, using a correlation analysis toolkit. Four groups of macroeconomic parameters were selected for analysis: internal macroeconomic factors (nominal GDP, real GDP, inflation, business cycle stage, budget deficit, energy consumption level); external macroeconomic factors (government debt, exports, foreign direct investments); institutional macroparameters (environmental culture, shadow economy, trust in government) and fiscal macroparameters (tax culture and fiscal freedom). The economic interpretation of the obtained correlates is given. Based on the correlation analysis, stimulators and de-stimulators of tax environmental reforms across the EU were identified. It is established that the factors that positively influence on the tax environmental reforms are the overwhelming majority of the analyzed factors. The formation of indicators of the effectiveness of tax environmental reforms is undertaken for six countries of the Community. In particular, the analysis covers three economic leaders (Germany, the United Kingdom and France) and three leading EU countries in the field of environmental tax collection (Latvia, Greece and Slovenia). The article presents approaches to improving the assessment of the effectiveness of tax environmental reforms based on the consideration of fiscal (budget-filling) and reproductive (multiplicative) functions of environmental taxes. In this regard, the environmental tax multiplier and accelerator, as well as the GDP elasticity coefficient for environmental taxes, were calculated for the analyzed group of countries. The criteria of economic efficiency of tax eco-reforms are proposed. popup.nrat_date 2025-03-24 Close