Search academic texts

Information × Registration Number 2121U000945, Article popup.category Стаття Title popup.author Катерина ШАХЛюдмила КОВАЛЬ popup.publication 01-01-2021 popup.source_user Донецький національний університет імені Василя Стуса popup.source https://r2.donnu.edu.ua/handle/123456789/2954 popup.publisher Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика» Description Стаття у Мiжвузiвському збiрнику наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогiчного унiверситету iменi Iвана Франка "АКТУАЛЬНI ПИТАННЯ ГУМАНIТАРНИХ НАУК", Серія Мовознавство. Лiтературознавство. ВИПУСК 41. ТОМ 3, с. 140-145 Статтю присвячено дослідженню теоретичних засад емотивності, способів і засобів вербалізації емоційного стану людини. Емоції, як невід'ємна частина життя будь-якої людини, знаходять відобра- ження в мові. Мова об'єктивує почуття та емоції за допомогою конкретних слів, які позначають назви переживань мовців. Люди використовуються мовні засоби для вираження їхнього емоційного стану. Схарактеризовано протилежні підходи до визначення обсягу поняття емотивної лексики та її скла- дових: лексики емоцій та емоційної лексики. Охарактеризовано дефініції понять «емоційність», «емо- тивність» та «експресивність». Встановлено, що досі немає чіткої диференціації понять «почуття», «емоції», «внутрішній стан», «емоційний стан», «емоційний досвід», тому їх прийнято вважати синоні- мічними. Вербалізація емоцій – це словесне вираження емоційного стану мовця, яке відбувається у певний спосіб і за допомогою відповідних засобів. Визначено, що омовлення емоцій тісно взаємодіє із їх невербальним вираженням, яке залишається швидшим і якіснішим, ніж сл овесне. Узагальнення класифікацій омовлення емоцій показали, що різновид способу вираження емоцій зале- жить від вживання лексики емоцій та емоційної лексики у висловленні. Назви емоцій та почуттів у тек- сті вказують на первинний, експліцитний спосіб, а емоційна лексика – на вторинний, імпліцитний. Мовні рівні характеризуються неоднаковим потенціалом для вираження емоційного стану людини. Найбільш продуктивним за кількістю засобів є лексичний та синтаксичний рівні, а найменш продуктивним– фоне- тичний. Схарактеризовано рівні вербалізації емоційного стану, глибина яких залежить від здатності мов- ця аналізувати свій внутрішній стан та виражати його відповідними мовними засобами. Нечіткість у визначенні дефініцій, які стосуються проблеми теорії емоцій, а також множинність підходів у питанні класифікації способів та засобів вербалізації людських переживань залишають проблему «мова та емо- ції» актуальною до цього час у. popup.nrat_date 2025-01-09 Close