Search academic texts

Information × Registration Number 2122U000714, Article popup.category Стаття Title Impact of physical therapy on the mobility, activity and independence of patients with stroke and total aphasia Impact of physical therapy on the mobility, activity and independence of patients with stroke and total aphasia (AI translated) popup.author Балаж МаріяСибірякін ЯрославBalazh Mariia popup.publication 01-01-2022 popup.source_user Український католицький університет popup.source https://hdl.handle.net/20.500.14570/6081 popup.publisher University Center for Sports Research, Nicolaus Copernicus University in Toruń, Poland Description Мета дослідження. Оцінити ефективність впливу заходів фізичної терапії на показники мобільності, активності та незалежності пацієнтів із гострим порушенням мозкового кровообігу та тотальною афазією на стаціонарному етапі лікування. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 62 пацієнти після гострого порушення мозкового кровообігу із сенсомоторною афазією, які були розподілені на 2 групи: групу втручання, n=32 та групу порівняння, n=30. Пацієнти обох груп отримували стандартизовану медикаментозну терапію та реабілітаційні заходи, що включали фізичну терапію, ерготерапію, терапію мови та мовлення. У групі втручання застосовували розроблений алгоритм заходів фізичної терапії, що враховував специфічні принципи побудови процесу фізичної терапії, обумовлені наявністю порушень мови у пацієнтів. Загальна тривалість фізіотерапевтичного втручання для обох груп пацієнтів складала в середньому 4 тижні. Обстеження пацієнтів проводили перед початком реабілітаційних заходів (після стабілізації стану) та перед виписуванням зі стаціонару. Для оцінки рівню мобільності пацієнтів використовували індекс Рівермід. Для оцінки рівнів повсякденної активності та незалежності пацієнтів застосовували індекс Бартела. Результати дослідження. Показники індексу мобільності Рівермід та індексу Бартела при первинному обстеженні свідчили про повну неспроможність пацієнтів до самостійного виконання будь-яких довільних рухів та повну їхню залежність в активностях повсякденного життя. Під час заключного обстеження спостерігали статистично значуще покращення (p<0,05) показників індексу Бартела та індексу мобільності Рівермід в обох групах, проте в групі втручання спостерігали більшу частку пацієнтів, здатних до самостійного виконання цільових активностей. Згідно з індексом Бартела частка пацієнтів, у яких покращився ступінь незалежності в активностях повсякденного життя в групі втручання складала 53,1 % пацієнтів, тоді як у групі порівняння 13,3 % (p=0,001). Висновки. Застосування розробленого алгоритму заходів фізичної терапії на стаціонарному етапі лікування сприяло більш суттєвому покращенню показників мобільності та незалежності пацієнтів із інсультом та сенсомоторною афазією, порівняно зі стандартним підходом. Отримані дані підтверджують необхідність застосування особливого підходу до управління процесом фізичної терапії у пацієнтів із сенсомоторною афазією внаслідок гострого порушення мозкового кровообігу. popup.nrat_date 2026-04-03 Close