Search academic texts

Information × Registration Number 2123U002070, Article popup.category Стаття Title popup.author Надія Темірова popup.publication 01-01-2023 popup.source_user Донецький національний університет імені Василя Стуса popup.source https://r2.donnu.edu.ua/handle/123456789/3247 popup.publisher Черкаси: ЧНУ імені Богдана Хмельницького Description Стаття у збірнику наукових праць ЧНУ імені Богдана Хмельницького "Український селянин" 2023. Випуск 29. С. 62-67. Метою статейного дослідження є визначення цілей, масштабів, результативності запровадження наукових підходів до сільського господарства у маєтках великих землевласників. Наукова новизна результатів дослідження. У науковій літературі вже здобуло висвітлення застосування та поширення дослідних аграрних практик, ініційованих міністерством землеробства, земствами, сільськогосподарськими товариствами, приватними особами, проте увага не акцентувалась на великих аграріях. Наукова новизна статейного дослідження полягає у вивченні організації дослідної агрокультури у маєтках великих землевласників наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Методологічне підґрунтя вивчення проблеми становлять принципи наукової об’єктивності, історизму, системності у синергії із загальнонауковими (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціальними історичними (історико- типологічним, історико-генетичним, історико-біографічним) методами. Висновки. Дослідницькі сільськогосподарські установи мали нам меті піднесення загального рівня аграрного виробництва. В українських губерніях вони виникали від останньої чверті ХІХ ст. і на початку ХХ ст. таких працювало понад 100. Дослідні установи вивчали природні умови, що впливали на підвищення загального рівня сільського господарства. Практикувалося кілька їх типів: дослідні станції, дослідні поля, дослідні господарства, демонстративні поля й господарства. На експериментальних ділянках випробовувалася пшениця на посухостійкість і врожайність, проводилися селекційні роботи із зерновими та технічними культурами, передусім з буряками. Метою аграрних дослідів було вироблення найприйнятніших прийомів польової культури та задоволення потреб конкретних господарств у продуктивному посівному матеріалі, до чого долучилися великі землевласники. Вплив наукових підходів до агрокультури не обмежувався великими господарствами, в яких вони практикувалися, а й поширювалися на довколишні селянські господарства, що сприяло загальному зростанню інтенсивності сільськогосподарського виробництва. Діяльність власників великих маєтків – Л. Симиренка, Ф. Фальц-Фейна, О. Бобринського та інших – зумовлювалася не лише економічною доцільністю, а й прагненням нового, що відповідало потребам часу та підвищенню інтенсивності господарювання. popup.nrat_date 2025-01-09 Close