Search academic texts

Information × Registration Number 2123U009286, Article popup.category Thesis Title popup.author popup.publication 01-01-2023 popup.source_user Сумський державний університет popup.source https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/93500 popup.publisher Сумський державний університет Description Повномасштабна агресія проти України знову підкреслила значущість та важливість захисту критичної інфраструктури від безпілотних літальних апаратів (БПЛА) різного типу: як керованих, так і таких, що працюють у повністю автоматичному режимі. До лютого 2022 року вже було зафіксовано декілька значущих атак за допомогою БПЛА на промислові та військові об'єкти: Атаки на нафтові об'єкти Саудівської Аравії (2019 рік). У вересні 2019 року була вчинена масштабна атака на об'єкти нафтової компанії Saudi Aramco. Було пошкоджено об'єкти в Абкаїку та Хурайсі. Хоча спочатку заяви вказували на інвольованість БПЛА, пізніше стало відомо, що було використано як безпілотники, так і крилаті ракети. Відповідальність за атаку взяли на себе йеменські хусити, але багато країн вважали, що Іран стоїть за цією операцією. Атаки на військові бази в Сирії. Під час громадянської війни в Сирії БПЛА були активно використані для проведення розвідки та нанесення ударів по різноманітних цілях. В основному такі атаки відбувалися на військові бази, що контролювалися силами президента Асада або російськими військовими. Атаки на військові об'єкти в Вірменії та Азербайджані (2020 рік). Під час конфлікту в Нагірному Карабасі у 2020 році обидві сторони активно використовували безпілотники. Особливо ефективною виявилася ударна авіація Азербайджану, яка завдала серйозних втрат військовим Вірменії. Ці та інші атаки БПЛА демонстрували, наскільки ці технології можуть бути ефективними та небезпечними в сучасних військових конфліктах і як вони можуть змінювати баланс сил під час активних бойових дій Наша війна виключенням не стала: супротивник активно використовує різні типи апаратів, які люди вже прозвали «дронами», «мопедами» та ін. Особливо грізною стали баражуючі боєприпаси типу «Shahed 136», «Ланцет», «Куб-БЛА», БПЛА систем управління тактичної ланки типу «Орлан», «Картограф», «Форпост», ударні «Оріони» та ін. Росте номенклатура безпілотників, змінюються і практичні засоби їх застосування: від простого спостереження до «виманювання» ППО. Залучають їх і до безпосередніх атак, і до допомоги пораненим (коли з малих БПЛА скидають ліки для поранених бійців та показують безпечний маршрут відходу) та ін. Відповідно, має змінюватись і технологія ідентифікації та знищення БПЛА, як зазначав український вчений С. О. Перепеліцин ще у 2020 році [1]. Він вказав на необхідність використання блоків нейромережевого аналізу для протистояння загроз БПЛА, оскільки розвиток т.з. «нейромереж» набув в останні роки неабиякого значення – на це вплинуло, звичайно, зростання обчислювальних потужностей та зниження їх вартості. Нейромережі навчились виконувати складні завдання: від підтримки спілкування на рівні, близьким до людського, генерації картинок по текстовому опису до постановки діагнозів хворим чи грі на біржі. Відповідно, виникає очевидне бажання використати їх у військовій справі. По всьому світу [2, 3, 4, 5] вчені досліджують різні методи ідентифікації та знешкодження БПЛА, але використовують або математичні абстракції (моделі), або досліджують 1-2 типи відомих БПЛА. Будь-який нейромережевий аналіз можливий лише коли у дослідника існує доступ до спеціальним чином підготовленого масиву даних. popup.nrat_date 2025-05-13 Close