Search academic texts

Information × Registration Number 2124U000478, Article popup.category Стаття Title War crimes in the criminal justice system: international and European practice (AI translated) popup.author Чернецька Олена ВасилівнаChernetska Olena Vasylivna popup.publication 01-01-2024 popup.source_user Державний податковий університет popup.source https://ir.dpu.edu.ua/handle/123456789/6021 popup.publisher Державний податковий університет Description У статті розглянуто особливості зарубіжного досвіду впровадження кримінальної відповідальності за воєнні злочини. Досвід зарубіжних країн може бути корисним для України в процесі імплементації норм міжнародного гуманітарного права. Наприклад, у багатьох європейських країнах існує кримінальна відповідальність за воєнні злочини, імплементована через національні законодавства на основі міжнародних зобовʼязань. Німеччина, Франція й Нідерланди є прикладами країн, які використовують свої національні закони для переслідування осіб, винних у злочинах, скоєних під час конфліктів за кордоном. Практичне значення такого досвіду полягає в тому, що Україна, адаптуючи своє законодавство до міжнародних стандартів, зможе не тільки ефективніше боротися з воєнними злочинами, але й забезпечити справедливість для жертв таких злочинів як на національному рівні, так і на міжнародному. Доведено, що в умовах євроінтеграції України дійсно важливо адаптувати вітчизняну систему кримінального законодавства до сучасних викликів, особливо щодо злочинів, повʼязаних із порушеннями міжнародного гуманітарного права під час збройних конфліктів. Один з ключових кроків може полягати не лише в розширенні кола кримінально протиправних діянь, але й у впровадженні нового підходу до категоризації та кваліфікації таких кримінальних правопорушень. Наприклад, розробка окремого розділу в Кримінальному кодексі, присвяченого воєнним злочинам та злочинам проти миру й безпеки людства, допомогло б систематизувати відповідальність за порушення норм міжнародного права. Крім того, можна розглянути впровадження механізму «гуманітарного трибуналу» всередині країни, де фахівці з гуманітарного права могли б розглядати справи про порушення під час конфліктів. Зазначено, що ці зміни могли б охоплювати не лише пряму участь у воєнних діях, але й нові форми кримінальних правопорушень, повʼязаних із дезінформацією, кібератаками на гуманітарні обʼєкти та маніпулюванням гуманітарною допомогою, що сьогодні стають актуальними у збройних конфліктах. popup.nrat_date 2026-04-03 Close