Search academic texts

Information × Registration Number 2124U000545, Article popup.category Стаття Title Institute of whistleblowers in the context of the implementation of EU Directive 2019/1937 in the legal systems of the EU countries (AI translated) popup.author Горобець Надія СергіївнаHorobets Nadiya Serhiivna popup.publication 01-01-2024 popup.source_user Сумський державний університет popup.source https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/100695 popup.publisher Description Статтю присвячено дослідженню досвіду країн ЄС щодо правового регулювання інституту викривачів в контексті імплементації Директиви Європейського Парламенту і Ради ЄС про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства Союзу 2019/1937. З’ясовано, що відповідно до цієї директиви країни ЄС були зобов’язані перенести її положення в свої правові системи до грудня 2021 року. Зазначено, що в деяких країнах ЄС (Австрії, Угорщині, Франції), правила захисту викривачів діяли ще до ухвалення Директиви ЄС 2019/1937, але впродовж 2021–2024 років спеціальне законодавство в цій сфері у країнах ЄС (Австрії, Данії, Нідерландах, Німеччині, Люксембурзі, Угорщині, Фінляндії, Франції, Чехії тощо), було прийнято саме з метою імплементації вказаної директиви. Але однією з перших країн, яка прийняла нове законодавство щодо захисту викривачів в червні 2021 року стала Данія. Узагальнивши положення спеціальних законів щодо захисту викривачів країн ЄС зроблено висновок, що ними передбачено основні канали повідомлення викривачами інформації: внутрішній, зовнішній, публічне оприлюднення, хоча наприклад в Угорщині закон не надає захист особам, які повідомили інформацію через оприлюднення, що викликало дискусії між владою та громадськістю в країні через пряме порушення норм Директиви ЄС 2019/1937. Окрім Угорщини одним із невдалих досвідів імплементації вказаної директиви є також досвід Чехії. Це обумовлено тим, що країни ЄС перенесли положення вказаної директиви в свої національні правові системи по-різному, в результаті законодавство більшості країн ЄС не відповідає її мінімальним вимогам в частині закріплення права викривачів повідомляти інформацію саме владі, доступу викривачів до засобів правового захисту, повної компенсації завданої шкоди, отримання безкоштовної, доступної консультації і забезпечення відповідних покарань для тих, хто порушує положення про захист викривачів. Зроблено висновок про необхідність подальшого удосконалення положень спеціальних законів про захист викривачів в країнах ЄС для коректної імплементації положень Директиви ЄС 2019/137 та забезпечення єдності правового регулювання у цій сфері на рівні ЄС. The article is devoted to the study of the experience of the EU countries regarding the legal regulation of the institute of whistleblowers in the context of the implementation of the Directive of the European Parliament and the Council of the EU on the protection of persons who report violations of Union legislation 2019/1937. It was found that according to this directive, EU countries were obliged to transpose its provisions into their legal systems by December 2021. It is noted that in some EU countries (Austria, Hungary, France), whistleblower protection rules were in effect even before the adoption of EU Directive 2019/1937, but during 2021–2024, special legislation in this area in EU countries (Austria, Denmark, the Netherlands, German, Luxembourg, Hungary, Finland, France, the Czech Republic, etc.), was adopted precisely for the purpose of implementing the specified directive. But one of the first countries to adopt new whistleblower protection legislation in June 2021 was Denmark. After summarizing the provisions of the special laws on the protection of whistleblowers in the EU countries, it was concluded that they provide for the main channels of reporting information by whistleblowers: internal, external, public disclosure, although, for example, in Hungary, the law does not provide protection to persons who reported information through disclosure, which caused discussions between the authorities and public in the country due to a direct violation of EU Directive 2019/1937. In addition to Hungary, the experience of the Czech Republic is also one of the unsuccessful experiences of the implementation of the specified directive. This is due to the fact that the EU countries transferred the provisions of the specified directive into their national legal systems in different ways, as a result, the legislation of most EU countries does not meet its minimum requirements in terms of enshrining the right of whistleblowers to report information to the authorities, access of whistleblowers to legal remedies, full compensation damages, obtaining free, affordable counseling and ensuring appropriate punishments for those who violate whistleblower protection provisions. It was concluded that it is necessary to further improve the provisions of special laws on the protection of whistleblowers in the EU countries for the correct implementation of the provisions of the EU Directive 2019/137 and to ensure the unity of legal regulation in this area at the EU level. popup.nrat_date 2026-04-05 Close