Search academic texts

Information × Registration Number 2124U006856, Article popup.category Книга, Рецензовано Title National consensus on the model of socio-political life popup.author popup.publication 01-01-2024 popup.source_user Національна академія педагогічних наук України popup.source https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/745504/ popup.publisher ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України Description Досліджується проблема формування загальнонаціонального консенсусу з питання моделі організації суспільно-політичного життя під час війни та у повоєнний період державотворення. Показано, що повномасштабне воєнне вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року змінило життя людей, позначилося на їхній картині світу та світосприйнятті, на структурі ціннісних орієнтацій, на життєвих планах. Наголошено, що в умовах екзистенційної загрози високий рівень збігу оцінок, близькість установок і позицій стосовно російської агресії та одностайності у виборі моделі поведінки в цих умовах стали ключовими характеристиками системи соціальних зв’язків, показником рівня розвитку громадянського суспільства в Україні. При цьому більшість українських громадян продемонстрували високий рівень резильєнтності, здатність до збереження психологічної та фізичної стійкості в небезпечних умовах та адаптації до них. Доведено, що основою цієї стійкості, особливо на першому етапі спротиву повномасштабному російському воєнному вторгненню, стало укорінення в суспільній свідомості загальнолюдських цінностей та орієнтація на цінності демократичного розвитку, переусвідомлення ваги й значущості окремих життєвих та суспільних цінностей: безпеки, свободи, незалежності, суверенітету та територіальної цілісності держави. Усвідомлення ж спільної мети та рішучість у її досягненні, суспільна солідарність та взаємодопомога стали запорукою впевненості у спроможності перемогти ворога. Показано, що рівень згуртованості суспільства, особливо на початковому етапі спротиву повномасштабному воєнному вторгненню, став переконливим свідченням сили громадянського суспільства, здатності українства до самоорганізації, солідарних і скоординованих дій. Психологічна та соціальна резильєнтність, здатність до консолідації та самопожертви, солідаризації, суспільної мобілізації, самоорганізації та ефективної взаємодії в умовах екзистенційних загроз стали характерними рисами українства та українського спротиву російській воєнній агресії. Єднання та згуртованість не лише сприяли солідарній взаємодії, але й стали підґрунтям психологічної стійкості, адаптації до нових умов, подолання страхів та витіснення негативних емоцій. Доведено, що українцям притаманний досить високий рівень толерантності до невизначеності. Психологічну резильєнтність українців посилює й високий рівень стресостійкості. Окреслено тенденції планування та передбачення майбутнього України її громадянами. Наголошено, що в масовій свідомості в цілому сформовано основні параметри та бачення напрямів повоєнного відродження, відбудови української держави. Досягнення національного консенсусу щодо майбутньої моделі суспільно-політичного життя є необхідною умовою єднання українського суспільства, підтримки та розвитку демократичних цінностей, подолання наслідків війни, побудови ефективної системи державного управління та організації суспільства. Спільне бачення основних напрямів та узгодження стратегії суспільно-політичного розвитку має стати не лише ідеологічною платформою, але й засобом забезпечення суспільної взаємодії, єднання задля досягнення спільної мети. popup.nrat_date 2025-07-17 Close